вивести всі

Популярні країни для відпочинку

Бодрум - самий білосніжний курорт Туреччини

За три тисячі років свого існування турецький Бодрум був свідком розквіту й занепаду багатьох культур, пережив десятки воєн і землетрусів, на його території зводилися геніальні архітектурні спорудження й ультрамодні готелі, до його берегів причалювали кораблі піратів і білосніжні яхти.

У рекламних буклетах часто пишуть про те, як «Бодрум (Bodrum) задовольнить всі потреби туристів». Насчет всех можно поспорить, но потребность в качественном и разнообразном отдихе етот город удовлетворит как никакой другой — ми проверили ето на собственном опите.

Відомий у древні часи як Галикарнас (гречок. Halicarnassus) курорт вдало розташований на узбережжя Егейського моря в мальовничій гавані, що була заселена людьми ще три тисячі років тому. Пляжникам містечко запропонує бірюзове море, білосніжні піщані пляжі й безліч надводних, підводних і околоводних розваг. Нічне й світське життя тут кипить безупинно, залучаючи творчих людей, бізнесменів і політиків із всіх кінців світу. Тим же, хто цікавиться історією, археологією й іншими науками, прямо пов'язаними зі стародавністю, батьківщина Геродота й пануючи Мавсола запропонує чимало пам'ятників історії, серед яких - одне із семи древніх чудес.

Подивитися на місто свисока

Бодрум без перебільшення прекрасний, з якої крапки на нього не глянь, але самі вражаючі пейзажі відкриваються тим, хто дивиться на нього з висоти пташиного польоту. Місто перебуває в мальовничій гавані, де гіперактивна рослинність окупує всі нерухомі об'єкти, а морська вода, як у рекламних проспектах, і без допомоги фотошопа разюче бірюзового кольору. Постійними «пляжниками» тут ніколи були пірати, які ховали свої кораблі в місцевих бухтах.



Історично зложилося так, що в місті заборонено будувати будинку вище трьох поверхів і красити їх у який-небудь колір, крім білого. Тому Бодрум витриманий у єдиній стилістиці й у сонячний день зліпить ока: тисячі білосніжних будівель розсипані по всьому узбережжю й подекуди забралися на зелені гори. Правило трьох поверхів поширюється й на готелі, тому їх воліють зводити за міською рисою. Ми зупинилися в Kempinski Hotel Barbaros Bay - п'ятизірковому отеленні в 14-ти кілометрах від Бодрума. Неймовірної краси бухта, просторі номери з відкритими верандами, басейн із видом на море, бібліотека, найбільший у Європі Центр краси й здоров'я, відмінна кухня - вивченню готелю можна присвятити не один тиждень. Витончений готель обставлений вишуканими й дорогими меблями, а в номерах по-домашньому затишно. Ця атмосфера «простої розкоші» підкупила не тільки нас. В Kempinski Hotel Barbaros Bay люблять зупинятися різні селебритис і ділові люди із усього миру. Головне - не захопитися, тому що саме цікаве ви чекає в містечку, що у стародавності називали Галикарнасом.

На під'їзді до Бодруму прямо в дороги коштує античний театр, у який туристів пускають за невелику плату. Він був побудований на високому пагорбі в епоху царювання сатрапа Мавсола (роки правління 377-353 до н. е.). Театр складається із трьох частин: місць для глядачів (на 13 тисяч чоловік), площадки для хору й головної сцени. Під час проведення останніх розкопок на території театру був виявлений тунель. Його поки не досліджували до кінця, однак учені вважають, що він веде в древню гробницю. Говорять, що близькість древнього театру до основної дороги не тільки заважає насолоджуватися красою стародавньої будівлі, але й руйнівно на неї діє. Існує два головних плани по порятунку древнього пам'ятника архітектури - відвести дорогу убік від античного театру або зробити її підземної. Незважаючи на те, що театр частково зруйнований, його можна використовувати практично по призначенню - з верхніх місць для глядачів відкривається приголомшуючий вид на бухту, міцність і місто.

Ще одна гідна оглядова крапка в Бодруме - пагорб, на якому коштують стародавні вітряні млини. Щоб удосталь насолодитися панорамами, що відкриваються з його, приготуйтеся протистояти сильному вітру. Потужні вихри - звичне явище для місцевих жителів і величезна перевага для серферов, які приїжджають сюди із усього миру.

Вулицями нового Галикарнаса

На вулицях Бодрума все неторопливо й вальяжно: курортники, расслабленно сидячі в ресторанах, що флегматично випливають за туристами бездомні собаки-хіпі з «прищеплювальною» сережкою у вухах, павичі, гордо расхаживающие по балконах квартир, і місцеві дітлахи, які, сидячи на бруковій бруківці, ховають «скарб» у тріщину, виявлену ними у фундаменті будинку. У старому місті вулиці страшно вузькі, що іноді лякає приїжджих, але ніяк не місцевих водіїв. На тонкій смужці асфальту, іменованої «дорогою», вони умудряються бадьоро їхати назустріч один одному й навіть парковаться. За всією цією автомобільною метушнею місцеві жителі ліниво спостерігають із балкончиков, обвішаних турецькими килимами з витиеватими малюнками. Для приїжджих - екзотика, а для аборигенів - тривіальна побутова процедура, сушіння килимів. По одній з таких вуличок ми шустро лавірували на минибусике, по черзі притираючись те до мотоциклістів, то до пішоходів. Як і більшість автомобілістів, припарковались у тротуару, залишивши лише вузьку щілину на дорозі, у якій може протиснутися максимум один малогабаритний легковик. І пішли дивитися на одне із семи чудес древнього миру - мавзолей Мавсола (Mausoleum of Halicarnassus).

Я пам'ятник тобі... І собі заодно

Будівництво усипальниці, як часто відбувалося в древньому світі, почалося ще при житті її власника - сатрапа Карии (південний схід Малої Азії) Мавсола. Не можна сказати, що він прославився доброю вдачею й піддані почитали й любили його настільки, щоб вибудувати йому подібну гробницю. Зате дружина Мавсола, вона ж рідна сестра, Артемисия його просто боготворила. Літописці тих часів описують, як новоспечена вдова влаштувала покійному шикарні похорони, наказала измельчить його попіл, перемішати з пахощами й розбавити водою. У пориві невтримного горя вона випила цей напій, щоб навіки не розлучатися зі своїм коханим, і завдяки настільки епатажному поводженню ненавмисно прославила себе в століттях. Не дивно, що подібна пристрасть вилилася в настільки грандіозне будівництво, і, на думку деяких істориків, спробу втерти ніс будівельникам єгипетських пірамід. Гробниця складалася із чотирьох частин: постаменту площею п'ять тисяч квадратних метрів, галереї з 36-ти колон (у ній зберігалися жертвоприносини) і 24-східчастого пірамідального даху, увінчаною мармуровою колісницею, у якій стояли статуї Мавсола і його дружини. Фундамент гробниці і її рівні були прикрашені фризами із зображенням битви еллінів і амазонок, статуями левів і вершників. Будова досягала 55-метрової висоти (майже 20-поверховий будинок), його першим бачили моряки, коли наближалися до берега. (Грандіозність цього спорудження ми змогли оцінити вже повернувшись додому й спостерігаючи за потоком машин, що здаються малюсінькими з висоти 14-го поверху нашого офісу.)

Мавзолей простояв півтори тисячі років, поки його в XII столітті не зруйнувало сильний землетрус. Залишки ніколи монументальної конструкції в XV столітті лицарі-хрестоносці використовували для будівництва замка Святого Петра, а турки - для зміцнення виниклої згодом на цьому ж місці міцності. Через 300 років британські археологи виявили вцілілі частини мавзолею, серед яких виявилися 12 мармурових рельєфів і величезні статуї, на думку вчених, що зображували царя й царицю. Зараз всі самі коштовні знахідки зберігаються в Британському музеї, а на місці розкопок у Бодруме відкритий музей (вхід - близько 4 доларів), у дворі якого зяє гігантська діра й валяються уламки колон. По них, а ще по фрагментах фризів і невеликому макету мавзолею, відтвореному вченими, можна судити про велич усипальниці Мавсола. Саме вражаюче в музеї - шматок фриза із зображенням оголеного чоловічого торса, короткі підземні ходи (по одній з версій, до будівлі мавзолею на цьому місці стояли більше древні усипальниці), а також велетенський кактус, що росте біля щаблів, що ведуть на місце розкопок. Але все-таки почуття від зіткнення із цим ніколи величним чудом древнього світла - всепоглинаюче... Через 10 мінут ми вже були у входу в буквальному значенні «спадкоємця» мавзолею - замка Святого Петра.

Лицарський замок

Дванадцять мармурових рельєфів з мавзолею Мавсола, які нині зберігаються в Британському музеї, були виковиряни археологами не звідки-нибудь, а зі стін замка Святого Петра (Castle of St. Peter). Це лише скромна дещиця всіх частин, «запозичених» із древньої гробниці для будівлі міцності. Її спорудження почалося в XV столітті, коли лицарі ордена Святого Іоанна Ієрусалимського з острова Родос зайняли територію сучасного Бодрума. Будівельних матеріалів було предосить - неподалік перебували залишки усипальниці Мавсола, на той час порядком зруйнованої землетрусами. Брили зеленого каменю з підстави мавзолею сьогодні можна побачити в стінах замка. Поступово руйнуючи стіни усипальниці, лицарі виявили похоронний зал пануючи й цариці, повний золотих злитків, прикрас і дорогих тканин. З мемуарів одного з розкрадачів відомо, що лицарі так і не встигли забрати із собою всі дарунки - дзенькотом дзвона їх викликали в замок. Наступного дня вони повернулися в гробницю, однак скарбів у ній уже не було - їхнє викрадення приписали піратам, які безкарно шастали в берегів древнього Бодрума.

Через довгі роки лицарі продовжували опікуватися долею замка Святого Петра. Англійські, німецькі й французькі ордени профінансували його реставрацію, тепер вежі носять назви цих країн і оформлені у відповідному стилі. Англійська, наприклад, багато прикрашена прапорами, штандартами й зброєю. Прямо над ресепшеном у далекому куточку висить голова, що вискалилася, лева, з-під її визирає верхівка доглядачки, що зайнята своїми справами й заодно стежить за порядком у вежі. В 60-х роках минулого сторіччя частина замка перетворили в археологічний музей (Bodrum Museum of the Underwater Archaeology), у ньому зібрана багата колекція пам'ятників стародавності, знайдених під водою (вхід - близько 8 доларів). Біля однієї з кімнат музею коштує макет древнього корабля в розрізі, його трюми набиті бронзовими плитами, посудом і іншим начинням. У сусідньому залі - експозиція коштовностей і каменів. За склом розвішані древні прикраси, які археологам пощастило дістати з морського дна. На неквапливий огляд всіх залів можна витратити кілька годин, приблизно стільки ж - на огляд околиць із високих замкових стін. Музей закривається зненацька рано - в 18:00. Уже випливаючи до виходу, клацаннями своїх фотоапаратів ми встигли дістати білого павича й запам'ятатися на тлі античної статуї без голови. Разом з останньою хвилею відвідувачів замка ми виплеснулися на вулички міста.

Набережна Бодрума засіяна яхтами (бодрумская пристань - одна із кращих у країні), ресторанами, кафешками й магазинчиками. Після насиченої культурної програми приємно завершити вечір саме тут, неквапливо проходжуючись по бутикам або сидячи в ресторанчике за великою тарілкою салату, рясно политого свежевижатим лимонним соком, порцією місцевих котлет кефте й склянкою турецького чаю.

На прaвах реклaмы:
тур выходного дня москва . . Брокер, forex, форекс, валютный рынок, трейдинг. Интернет трейдинг и обучение форекс. . недорогой отдых в Подмосковье на выбор . . translator Winnipeg