Популярні країни для відпочинку
Єрусалим - це пів^-ізраїлю
За залишилися Тель-Авів, містечко з екзотичною назвою Раанана, місто-курорт Натанья, Хайфа, Акка, Тивериадское озеро й місто Тиверия... І от нарешті Ерушалаим (так він називається на івриті). Звичайна автостанція, звичайний житловий район, скромний, типу бетонного барака, будинок, де влаштувався мій приятель. Кинувши в його квартирі свої пожитки, я відправився в центр, на вулицю Яффо. Ця й вулиці, що примикають до неї, побудовані багато десятків років тому. Відразу ж впало в око: безліч чоловіків у ярмулках, багато арабів, багато туристів і прочан. Їх, виявляється, за рік сюди з'їжджається біля мільйона із всіх кінців світу, це у два із зайвим разу більше, ніж жителів Єрусалима.
Але от вулиця Яффо якось зненацька обірвалася, дорога зісковзнула долілиць. Я підняв голову й обімлів: зовсім недалеко, на височині, у променях призахідного сонця золотилося Старе місто з потужними стінами, високими вежами. Це було так зненацька! Контраст між приосадкуватими вуличками за і велично висхідної до неба «міцністю» був настільки різким, що я зупинився в здивуванні. Так відбулося моє перше знайомство з Єрусалимом.
Як його тільки не називають! Вічним містом - тому що перші згадування про нього нараховують біля чотирьох тисяч років; містом трьох религий - тому що це перше місто євреїв і християн і одне з головних місць шанування мусульман після Мекки й Медини. А ще називають це місто Золотим - тому що традиційно його обробляють білим і рожевим каменем.
Чим більше я дізнавався Єрусалим, тим більше переконувався в справедливості слів моїх друзів: тут незліченна кількість пам'ятників історії, релігії, мистецтва. Але не тільки вони мене цікавили.
З фотоапаратом краще ходити одному й на своїх двох. Я облазив Західний і Східний Єрусалим, Старе місто («Ти що, хочеш ніж у спину одержати?» дивувалися друзі, коли я відправлявся бродити по арабських вулицях), намагаючись уловити живе життя цього древнього міста й уникаючи знімати те, що напевно залучило б увагу туриста. Отож, «дивитеся, що я вам скажу», як говорять ізраїльтяни...
Є в Єрусалимі вулиця Бен Иегуда. Яких тільки «артистів» тут не побачиш, яких тільки пісень не почуєш! Цей колоритний соліст у капелюсі (банджо, губна гармошка, вокал) разом з колегами по вуличному оркестрі грає цілком сучасну музику.
На вулицях ізраїльських міст, селищ, кибуцев впадає в око велика кількість військових і просто збройних людей. Що робити?.. Тим, хто живе на цій неспокійній землі, треба вміти себе захищати. Хоча - як не в'яжеться автомат «Узи» із заповіддю «Не убий!» Законів Моисеевих.
Ці дівчини в одязі кольору хакі не збройні й привітні. Вони допомагають поліції стежити за порядком на вулицях і дорогах.
Взагалі ж, жінки тут проходять обов'язкову військову службу. Однак ц нове - і, треба думати, тимчасове явище - не закреслює одну з головних традицій народу. Споконвіків у єврейських родинах особливе місце займала мати - стрижень родини й охоронниця вогнища. «Барух Ашем» - «Слава Богові», як говорять ізраїльтяни, ця традиція ще жива.
У тутешніх ешивах - релігійних школах учаться хлопчики, які, подібно своїм предкам, що ходили в ті ж школи півтора століття назад, носять пейси - предмет гордості віруючих.
Якось увечері я заблудився. Саме смішне, що відбулося це в центрі Єрусалима. Що за справи: тільки що фланірував по сучасній вулиці мимо багатих і яскравих вітрин - і раптом немов провалився в минуле століття? Вузькі вулички, двори й дворики, вікна з міцними ґратами, двері й дверцята із зірками Давида... Чоловіка в довгополих чорних сюртуках і капелюхах, жінки в перуках - адже волосся замужньої жінки сміє бачити тільки її чоловік. Містика якась. Люди виникали зненацька, пересувалися чомусь швидко, немов перебіжками, і зненацька зникали у дверях і воротах.
Виявилося, я потрапив у квартал Меа-Шеарим, що не змінився з XIX століття: там живуть ті, хто дотримується ортодоксальних плинів іудаїзму. Вони відкидають все світське, керуються лише релігійними приписаннями, законами й заборонами. Впало в око: більшість мешканців кварталу в окулярах, багато хто сутуляться. Видимо, позначається денное й нощное читання священних книг і безустанна молитва.
...Накрапав дрібний дощ. Багато чоловіків надягли на свої капелюхи пластикові пакети, видимо, капелюх для них настільки ж священна, як і субота.
Неподалік від вулиці Бен Иегуда - місце, де любить зустрічатися молодь. Удивляюся - суцільно європейські обличчя... Євреїв, що приїхали з колишнього СРСР, тут називають «росіянами», з Америки «американцями». Спілкування по етнічній ознаці (якщо це вираження прийнятно для одного народу) - характерна риса життя Ізраїлю, його проблема, якщо хочете.
Через достаток репатріантів суцільно й поруч виникають забавні ситуації. Один мій знайомий, Володя з Новосибірська, має зовнішність російського різночинця. На мій погляд, дуже приємна особа. І раптом один раз чую від нього:
- Не повезло, ширяючи. Мордою я не вийшов...
Виявляється, справа от у чому. Володя живе в Єрусалимі, а працює на «територіях». Часто доводиться їздити на попутці. Коштує в узбіччя, як світлофор, і все напрасно, ніхто не підвозить: іноземець, а, чорт його знає, хто?! Ми порадили йому відпустити пейси й надягти чорний капелюх. На пейси він поки не зважився, а капелюх, уявіть собі, допомогла...
На вулиці Бен Иегуда можна зустріти й співака в древнім одіянні, що виконує пісні й балади на біблійні теми.
Можливо, хтось із москвичів довідається цієї людини з бородою, нині жителя одного з поселень на окупованих територіях. Він живе тут по своїм хасидским законах, облаштовує землю й ростить дітей. Хасиди вважають, що дітей у родині повинне бути стільки, скільки Бог пошле...
Мені довелось побувати в поселенні Неве Даніель. Це у двох-трьох десятках кілометрах від Єрусалима. Поселенню всього кілька років. Частина його - це більші й гарні котеджі, оброблені, як у Єрусалимі, світлим каменем, а інша частина - кілька караванів - вагончиків для тимчасового проживання, хоча й з усіма зручностями. В одному з таких караванів живе мій приятель із дружиною й трьома дітьми. Ця родина одна з деяких «росіян», в основному ж у Неве Даніель живуть «англосакси» - вихідці зі США, ПАР, Англії. Всіх їх поєднує віра. Вони - прихильники хасидизму. На відміну від мешканців ортодоксального кварталу Меа-Шеарим хасиди не тільки моляться Богові, але й люблять веселощі, музику, люблять смачно поїсти.
У хасидів багато цікавих традицій і обрядів. Один з них «постриг маляти в хлопчика» (так я назвав його про себе). У п'ятирічного Яакова, сина мого приятеля, були чарівні світлі кучері. Але прийшов час, і їх збрили наголо, залишивши лише два пучки на скронях. На цю церемонію зібралася половина жителів Неве Даніель, заглядали на чарочку винця й з інших поселень. Було весело, співали пісні.
По п'ятницях мій приятель робить обмивання. І не де-небудь, а в справжньої микве. Миква - це щось начебто маленького басейну із ключовою водою. Миква, у якій купається приятель, існує тут з незапам'ятних часів.
Кожне поселення на окупованих територіях оточено огородженням. При в'їзді - пост типу КПП. Поселенці по черзі несуть охорону по ночах. Дотепер випадків нападу на Неве Даніель не було. Однак... Запам'ятався такий епізод. Коли перший раз я зайшов у караван свого приятеля, відразу впав в око автомат «Узи» (правда, без магазина). Він лежав на дивані, а поруч грав Яаков.
Неподалік від Неве Даніель піднімається великий рукотворний пагорб. Він був насипаний за наказом пануючи Ірода, тому й називається Иродион. Колись його вінчала міцність. Єрусалим і найближчі поселення видні із цього пагорба дуже добре.
Отут, удалині від великого міста, я спостерігав ієрусалимський захід. Сонце, кваплячись за обрій, висвітило темно-рожевий контур великого пагорба й залило небо яскраво-сріблистим світлом, обіцяючи на завтра погожий день.
На прaвах реклaмы:
Для вас хорошая новость измайлово гамма дельта теперь стоит совсем недорого. Цены разумные. . создание интернет магазина под ключ рейтинг каталогов . . Ремонт авто кондиционеров Форд Фокус, сервис Ford . bdbd ru . . запой лечение .