вивести всі

Популярні країни для відпочинку

Їжаки

Їжаки.

(із циклу «Єгипетські розповіді»).

Привіт, милий Незнайомець!

Хочеш зануритися в мій чарівний мир відчуттів?!

Розповім тобі про моїх знайомих і улюблених їжаків. Дивно? Але я думаю про їх щодня й мрію знову побачити.

Їх троє. І живуть вони дуже далеко, в екватора - у Єгипті.

Піщаний пляж. Під навісами з пальмових гілок коштують лежаки. Людей небагато. Що завжди приємно дивує, так це - умиротворена тиша. Відчуття таке, що ти одна серед води, світла, тепла й безмовності.

Пляжний бій, маленький і верткий, прокопчений назавжди, побачивши мене, спрямовується до мене назустріч із більшим пляжним рушником. Це Азис. Добродушний і хитрий. Серйозною й стурбований своєю значимістю на пляжі. І поки він іде до мене, він дуже намагається зробити й ходу й особу дуже важливого, відповідального працівника, але, помітивши мій погляд, відразу розпливається в посмішці, і прискорює крок. Але я недбало махну йому рукою - не треба, не зараз, і підійду до води.

Червоне море. Воно так спокійно, а вода настільки прозора, що з берега просвічується дно на 2-3 метри. Надягну на особу маску із трубкою й увійду у воду. Ледве відпливу від берега, розглядаючи дно. І, коли побачу на дні величезну, що розпустився троянду, розпластаюся на поверхні води. Криваво - червона троянда - це всього-на-всього кораловий кущ. Вода така солона (говорять, у ній немає ні краплі прісної води), що немає необхідності рухати руками або ногами. Де залягла, там вода й буде тебе тримати. Опущу у воду шматочок хліба. І раптом виявлюся серед зграй невідомо що звідки узялися, риб, необикновеннейших по розцвіченнях і формам. Яскраво-жовтих із чорними крапками, як сонечко, або оксамитово-синіх, з яскраво-жовтогарячими очами, або розмальованих, як маска індіанця. Я лежу на воді нерухомо, і вони, плаваючи під мною, будуть стосуватися іноді плавцями моїх рук, живота, ніг... Я спостерігаю, як вони грають один з одним. Як переливаються їхні лусочки бархатистим кольором. Одні зграйки спливають, з'являються інші. Я не можу надивитися на цю красу. Точно так само, колись я просиджувала перед своїм акваріумом, і не було сил розстатися з улюбленими неоновими рибками - гуппи, барбусами, скаляриями. І тепер я з ними, і навіть серед них. Тільки розрізняються вони розмірами, у кілька разів більшими.

Потім попливу до маленького коралового рифа. Живих коралових гілок на ньому мало, він більше схожий на розвалену в море купу кам'янистого, сірого вапняку. Але там, серед каменів, живуть мої знайомі, три морських їжаки. Як не дивно, я страшно їх боюся, але настільки непереборно й сильно в мені бажання побачити їхні неонові вічка! Буду плисти з великою обережністю, як би випадково не наткнутися на їхні голки. Вони в них довгі, сантиметрів 20. Укол морських їжаків отрутний. Один раз я була свідком, як один з арабів наступив на їжака. Наслідку не смертельні, але температура піднялася висока, стопа ноги розпухнула. Арабові ще повезло, що на яхті з нами був лікар, француженка. Вона виявила до нього безкорислива участь, ретельно видаливши пінцетом кожну голку зі стопи й зробивши укол антибіотика.

Обгинаючи риф, підпливу до південної його сторони. Там, завжди в одній і тій же ущелині повинні сидіти мої їжачки. Не дай Боже відволіктися на дивовижних риб, яких побачу серед каменів. Там же, іноді, ховається сіра, кровожерлива мурена, ледве висунувши свою вузьку витягнуту голову з каменів. Зустрічатися з нею немає бажання. Але поки що вона була миролюбна. Чи то тому, що вона невелика, чи те сита? А може вона нічний хижак? Але серце завмирає від відчуття небезпеки. Відпливаю далі. Від рифа тримаюся на відстані видимості його через товщу води. Почуваю, десь близько повинні бути їжаки. Дуже уважно вдивляюся в камені. Ні, не видно. Ледве відпливаю далі й знову вдивляюся. І от, нарешті, бачу чорний распушенний грудочка. Удивляюся далі. Точно, ледве віддалік ще один і ще. Сидять, як би образуя трикутник. Тепер, порівнявши відстань до них, можна підплисти ближче. І щораз зі страхом думаю, а раптом вони нападуть на мене? Але навіть це побоювання не зупиняє мене. Завмираю в

нерухомості над ними й чекаю, коли вони помітять мене. І от, під довгими й чорними голками спалахнуть два вогники, дві блакитні бусинки, яскраві-яскраві. Спочатку в одного їжака, іншого, а потім і в третього. Помітили! Вони стежать за мною, я за ними. Але цього чуда мені мало! Я продовжую чекати. І от уже бачу, як спрямовуються до мого тіла тонкі неонові проміннячка, що виходять із очей, як антени. Настільки вражає, що відсуваюся убік. Але світні вічка, як локатори, розвертаються навколо своєї осі, і антени знову направляються до мене. І от отут стає так страшно, що я щосили дряпаю ладь від рифа ...

Враження незабутні! А бажання знову зануритися розбурхує кожну клітинку!

А що? Може, я й виберуся на недельку, іншу.

На прaвах реклaмы:
Условия, изготовление металлоконструкций. Изготовление металлоконструкций и монтаж. . Протезирование зубов стоимость. Протезирование зубов Москва. . Потолочные настенные светильники купить в Москве. Купить люстру и светильники потолочные.