Популярні країни для відпочинку
Каліфорнійський салат
Автобусний тур по 4 штатам -Каліфорнія, Невада, Аризона і Юта.(Каньйон^-Каньйон-гранд-каньйон, Знаменитийе вікові секвої в Йосемитском паренню, Лас-Вегас і т.д)
частина 1.
Це був повний триндец. У московському агенстве мені клятвено обіцяли, що група буде складатися з 15-20 чоловік максимум. Ну на крайняк- 25. Коли я прилетіла в Лос-Анжелес і побачила 50! людина в мене ледве не почалася істерика. Таким табором подорожувати по штатах дуже незручно й проблематично, по всіх аспектах.
Мене посадили в саму жопу автобуса (на саме останнє сидіння). Коли я подзвонила в Москву й поцікавилася, чому мене не попередили про те, що просто сісти на будь-яке місце не можна. (Я людина у фінансовому плані заможний і готова була заплатити будь-які гроші, щоб сидіти на нормальному місці, готова навіть Переплатить). Так з'ясувалося, що в автобус потрібно було купувати квиток (і у квитанції буде написаний номер місця)і сказали що якщо ви хочете сидіти на першому сидінні потрібно було бронювати тура за півроку!!!
Але в агенстве про все це промовчали. У підсумку, як лохушка всі 2 тижня сиділа біля туалету.
В автобусі був моторошний холод. Кондиціонер працював дивно, переднім рядам було нормально, а задні просто замерзали (я одягала вовняні носки під босоніжки й вовняну кофту). На мої прохання зробити кондишен поменше, передні ряди починали на мене сичати, що мов тоді вони все задихнутися. Але оскільки замерзати й простуджуватися (приїхавши відпочивати) не входило в мої плани, то через це, пари раз виникали скандальчики.
Взагалі скандальчики й розбіжності виникали періодично. Це й немудро, коли в одному замкнутому просторі збираються 50 зовсім різних людей. Причому 50% -це були старі пердуни й пердуньи років итак за 60 і ще 30% тітки лохушеского плану років по 45-50. Молоді було всього 7 чоловік. Один старикашка взагалі ледве ледве пересував ногами. Ми навіть боялися, як би він не скопитился й не зіпсував нам подорож. В автобусі він постійно спав. Як тільки сяде після екскурсії в автобус, брик і спить.
У серпні на півдні США дуже пекуче й мені були незрозуміло, чому люди такого похилого віку поперлися по маршруті влітку. По-моєму логичней було б це зробити іншим часом року, наприклад навесні.??? Ну так бог з ними.
Чим більше група, тим більше гиммороя. І тем складніше знайти загальну мову.
Наприклад одні хочуть дивитися кіно (в автобусі), інші музичний концерт на скрипці з оркестром, а треті хочуть у тиші поспати. Одним холодно, іншим пекуче. Одні хочуть поїхати туди, інші сюди, одна потрібна оглядова площадка, іншим кафе-кондитерська й т.д. Жах.
частина 2
Нашим гідом була 72 літня бабулька!! (емігрантка з Харкова).Її англійський
убивав наповал усіх, хто його чув.(вона вимовляла ВСІ букви в словах) Але й з росіянином у неї було погано. Перескакуючи з теми на тему, вона втрачала думку й нитку розмови.
Як завжди, всі неприємності виникають тоді, коли вже прилетиш на місце. У Москві мені видали програму маршруту. У ній значилася знаменита Доліна Смерті. (дуже гарна пустеля, що я хотіла обов'язково відвідати) Отож, уже сидячи в автобусі, раптом, з'ясовується, що автобус у Доліну Смерті не піде.!!! Природно я запитала -Чому? Гід мені заявила, що я не перша! хто задає таке питання. Що там робити особливо нема чого й що вони ніколи туди не їздили. Отетеріти! Це значить, турагенти, заздалегідь знаючи про це, ідуть на обман клієнтів, аби тільки тільки сколотити групу.
Заплативши за подорож 4 000$ я вважала, що маю право відвідати всі місця зазначені в маршруті. Я подзвонила в Москву, емоції переповняли мене. Природно я на них наїхала. Московський турагент подзвонив у Лос-Анжелес на мобільний нашому гідові з питанням- Чому ви кривдите нашу туристку?
Були розбирання. Але вони не допомогли. Долину смрти я так і не побачила.
частина 3
В автобусі, як з'ясувалося на місці, скла затонированнние й знімати на камеру або фотоапарат не зовсім зручно тому що якість різко знижується. Єдине вікно де можна було добре знімати -це лобове скло біля водія. До нього я й вирішила підійти познімати. Оскільки автобус зупинявся тільки в чітко певних місцях (абсолютно некрасивих, зате там були туалети й кафі), те гарні види з вікна доводилося знімати на ходу. У душі я матюкалася, чорт би забрав цей автобус, якщо не можна просто вийти де хочеться й познімати.
Отож, проїжджаючи чергове гарне місце, я підійшла до водія й тримаючись за поручень, щоб не навернутися ---іпочатку знімати.
І отут гримнув скандал. Наш гід накинулася на мене з лементом- Негайно сядьте на місце! , тут заборонено знімати, водія позбавлять ліцензії! Ви маєте право знімати тільки зі свого місця!
Я вважаю, що знімати я маю право з будь-якого місця, раз автобус не хоче тут зупинятися. Я саме для цього й відправилася в цей тур (перлася 13 годин на літаку й заплатила купу бабок) ---іщоб знімати. А мені ще забороняють. Разюче!
У загальному я сказала, що ---і от познімаю й тоді піду.
Наша бабулька початку верещати, що якщо я негайно не піду, вона викличе поліцію. Всі б нічого але отут піднялося моторошне виття в автобусі. Кожний норовив накричати на мене. Начебто я особисто їм перешкодила. Особливо не злюбили мене тітки. (Ну це зрозуміло, молодих і гарних ніхто не любить).
частина 4.Гранд-Каньйон.
Як я мріяла його побачити. І як же сильно він розчарував. Я зрозуміла головне ---іщоб насолодитися видом каньйону й відчути всю грандіозність цього чуда-світла потрібно 2 умови. 1) обов'язково пролетіти над ним на вертольоті й 2) ТІЛЬКИ в сонячну погоду!
В інших випадках каньйон виглядає никакущим.
Нас привезли на оглядову площадку, погода була похмура. Накрапав дощик. З оглядової площадки був видний тільки шматочок каньйону (і вид далеко не найкрасивіший). Сумно.
частина 5.Лас-вегас.
Уже скільки я наслухалася про це місто. Їхала туди під девізом "Побачити Лас-Вегас і вмерти". Умирати там не від чого. Просто смітник.
Маленька вулиця в центрі- називається Стрип. На ній розташовані казино.
Удень вони никакущие. Ледве відійдеш від цієї вулиці й скрізь валяються якісь труби, колоди. Якісь трактори. Сірі, напівнедобудовані будинки. Реальний смітник. Я подумала, що треба почекати вечора. Стемніє, запаляться вогні й буде дуже красиво. Ха-Ха. Наївна. Наш Новий Арбат освітлений в 10 разів більше, ніж ихний Стрип. Так, окремі елементи світяться. Але тільки окремі. У цілому на вулиці темно. Для мене був більшим подив, що готелі не підсвічені. Я те думала, що в Лас-Вегасе повинне ВСЕ горіти вогнями.
Купила там каталог з видами міста. Так на картинці, усе в тисячу разів красивей.
частина 6. Сан-Франциско.
Приїхавши з жари (+30) у Сан-Франциско де температура цілий рік 15 градусів,(його ще називають містом вічної весни) ми здохли від холоду. Місто перебувати на півострові, постійно обкутаний туманом. Головна і єдина визначна пам'ятка Сан-Франциско- міст Голден бридж. Не вражає.
Наша гід вирішила покатати нас на знаменитих Сан-Франциских трамвайчиках. Так ми, щоб сісти в трамвайчик, стояли в черзі більше години. Я здохла від холоду.
Сама їзда теж не цукор. Трамвайчик постійно смикається, трясеться. Такого кайфу не розумію.
Єдиний плюс міста -шикарний шопінг.
Більшу частину часу ми проводили в автобусі, дихаючи кондиционированним повітрям. У всіх готелях вікна не відкривалися й там доводилося дихати затхлим кондиц повітрям. (за винятком однієї в Лас-Вегасе). А так хотілося подихати свіжим повітрям.
Усе було по годинниках. Вихід з автобуса й повернення строго за часом. На погуляти й познімати давалося 40 мінут і знову в автобус.
У загальному комусь наша подорож сподобалася, але я, для себе зрозуміла, що в автобусні тури я більше ні ногою. Таке не для мене.
juli-04@mail.ru
На прaвах реклaмы:
куртка пуховая the north face . аренда погрузчика . . Печать буклета, переплет брошюровка. Переплетные работы. Брошюровка. . Квартиры с отделкой в Люберцах. Квартиры в г. Люберцы. . Хорошие декоративная штукатурка на сайте. Фасадная краска, декоративная и венецианские штукатурки.