Популярні країни для відпочинку
Кембридж - величезний студентський гуртожиток
Подорож у маленькі європейські міста - задоволення для вибраних. Розміряний ритм провінції й пообідній затишок не зрівняються з киплячими, різнобарвними мегаполісами. Втім, досить часто невеликі міста по популярності не уступають столицям-гігантам.
Відомий на увесь світ Кембридж (Cambridge) перебуває у двох годинниках їзди від киплячого, працьовитого Лондона. У поданні багатьох, це - один знаменитий і стародавній університет. Місце, де живуть майбутні світила, справжні ерудити, студенти, які в майбутньому прославляться на увесь світ. Як би й не зовсім місто, а величезний студентський гуртожиток. Дійсно, більша частина землі Кембриджу офіційно належить університету, що ділиться на різні коледжі - Королівський (King's College), Тринити (Trinity), де вчилися Ньютон і Байрон, Святого Джеймса (St. James) і інші.
Цікаво, що навантаження на студента в Кембриджі становить усього 15 навчальних годин у тиждень (у медиків і технарей додаються практикуми). Це непорівнянно менше, ніж у російських вузах. "Корисніше працювати самостійно, а не зображувати сонну ретельність на лекціях і семінарах, - міркує декан гуманітарного факультету Кембриджу Кейт Притти. - Навчання - це активний процес, пасивне сприйняття неефективно". Але контроль твердий: у ході семестру треба здати безліч курсових робіт. До кожного студента приставлений куратор, або тьютор. Всі роки в Кембриджі тьютор, немов Вергілій, веде підопічного через численні кола випробувань. Іспити - винятково письмові й анонімні. Хвости в Кембриджі - атавізм, можуть дозволити одну-дві перездачі. Факт списування приведе до категоричного відрахування, як і бійки.
Але це ми відволіклися від теми.
Стародавні елегантні будинки, розкидані по всьому місту, обнесені акуратними кущами й огорожами. Кембриджський університет по праву вважається головною визначною пам'яткою. Вхід у внутрішні двори коледжів (у будинки заходити заборонене) оцінюється в кілька фунтів, однак туристів це не зупиняє. Крім того, Кембридж буквально затоплений язиковими школами, куди приїжджають учні із усього миру. Запитай будь-якого "навіщо?" і одержиш чітку відповідь: "Без знання англійської мови в житті мало чого доможешся". Студенти з Японії, Кореї, Німеччини, Франції, Мексики, Росії дивно одностайні. По суті, студенти - це і є справжні жителі Кембриджу. Вони проводять час у центрі, засиджуються в барах і ходять у кіно. Місцеве населення (приблизно 200 тисяч) воліє жити на окраїнах, вставати на світанку й рано лягати спати.
Для Кембриджу нормально, коли в будинку одні двері ведуть у школу, а інша - у паб. Видимо, викладачі з розумінням ставляться до того, що ранком майбутні вчені й бізнес-магнати підуть на заняття, а ввечері заходять розслабитися. У маленькому славному Кембриджі все випромінює гостинність і готовність допомогти новачкові. За рахунок студентів існують кафе й магазини, багато родин заробляють тим, що приймають студентів. Так звані host families здають кімнату в себе в будинку, годують смачною вечерею, дають коштовні ради й - що саме головне - допомагають практикуватися в англійському. Послуги host families коштують дешевше, ніж оренда квартири, навіть навпіл із сусідом. Крім того, створюється ілюзія, що в чужому місті є люди, яким на тебе не наплювати.
У принципі, прижитися тут не дуже складно. Різношерсті крамнички, магазини й кафі часто наймають іноземних студентів на роботу, для якої не потрібно спеціальний дозвіл або кваліфікація. У вільний час хлопці миють посуд, витирають пил або допомагають касирові, а самі мріють про успішну кар'єру. Такий варіант улаштовує тих, кому 17-20 років, і хто не може похвастатися особливими досягненнями в себе на батьківщині. Більше досвідчені й амбіційні студенти заробляють собі на навчання приватними уроками (наприклад, викладають бажаючу свою рідну мову). У ході екзотичні мови - арабський, китайський. Але популярність англійської мови - поза конкуренцією.
Здається, що в Кембриджі майже ніхто не розмовляє без акценту. Продавці й водії автобусів, що курсують до центра й назад, відрізняються завидним терпінням. Вони готові повторювати ту саму фразу по кілька разів, поки очманілий від нових вражень студент її не зрозуміє. Не варто соромитися граматичних помилок і небездоганної вимови: у Кембриджі цього тактовно не зауважують.
Зате всі їздять на велосипедах. Сигналом велосипедного звоночка починається ранок, він же сповіщає: "Настав час спати". На відміну від неквапливих автобусів велосипедисти їздять швидко й сміло. Лихачат і строгі тетеньки в ділових костюмах, і поважні старушенции, і багатодітні мами з парою-трійкою дітей на заднім сидінні. Про студентів я взагалі мовчу. Старими велосипедами торгують на кожному куті, і багато хто, приїхавши в місто, відразу відправляються за необхідним засобом пересування.
Чарівність Кембриджу надають дивовижні парки. Навесні й улітку на траві розташовуються студенти, попиваючи мінералку й перекушуючи сендвичем з індичкою. Оскільки розваг у містечку небагато, більшу частину вільного часу люди проводять у парках. Там вони читають книжки, грають у м'яч або просто коротають перерву між заняттями. Загалом, активний і корисний відпочинок, до того ж на свіжому повітрі. Парки - величезні, у них вистачає місця й для гучних компаній, і для прагнучої самоти романтиків. Особливо приємно прогулятися по набережної ріки Кем або покататися на човні, неспішно обдивляючись околиці. Але в холодну пору року ці задоволення переходить у розряд недосяжної мрії. Узимку погода в Кембриджі досить противна. Волого, легковажно, увесь час іде дощ. Мені в одязі, пристосованої до суворих російських зим, було зовсім не пекуче. Однак морозотривкі місцеві жителі хизувалися в... пантофлях. Дійсно, деякі англійці (і особливо англійки) чомусь уважають босоніжки самим підходящим зимовим взуттям. Крім того, їм здається, що до ляпанців-вьетнамкам відмінно підходить кожушок. Треба сказати, таку картину я спостерігала не тільки в Кембриджі, але й у Лондоні. Що й говорити, центр світової моди!
Кембридж пишається своїми нечисленними визначними пам'ятками. Сама головна - музей Фитцуильям (Fitzwilliam). Також варто звернути увагу на Музей археології й антропології й Ботанічний сад. В археологічному музеї, багато в чому стараннями співробітників університету зібрана величезна колекція із усього миру. В "асортименті" - предмети епохи палеоліту, знахідки з Азії, Африки, Центральної й Південної Америки доколумбовой пори й, звичайно, Британії. Вхід, як і в усі національні музеї країни, безкоштовний. Ботанічний сад Кембриджу - один з найстарших у країні. Він заснований в 1846 році Джоном Стивенсом Хенслоу (John Stevens Henslow) - учителем Чарльза Дарвіна (Charles Darwin). На сорока акрах землі, що належать саду, розмістилися озера, скляні будинки, зимовий сад, сад каменів і більше 10 тисяч видів рослин. За всі ці задоволення дорослі платять по трьох фунта, діти насолоджуються безкоштовно.
Але цікавіше всього просто бродити по тихих вулицях і дивитися на людей, у яких є мрія і які розраховують один раз неї втілити.
На прaвах реклaмы:
Отель Замок. Отзывы: установка замка. Дверные замки MUL-T-LOCK. . перевозка грузов . хостинг сайтов москва . . ремонт окон . двп и двп цены москва .