Популярні країни для відпочинку
Кіпр: якщо й рай, те недосконалий!
У путівниках незмінно вказується, що Кіпр - це рай на грішній землі. Перевірити вірогідність такої реклами легко. Я знаю для цього спосіб, яким і скористався, приїхавши на острів.
Якщо й рай, то недосконалий
Я відвідав місцевий цвинтар і побачив, що, як і в будь-якій іншій країні, люди на Кіпрі хворіють і зрештою вмирають. Іноді в досить молодому віці - мені зустрічалися пам'ятники, з яких дивилися зовсім юні обличчя. Могили в них, до речі, схожі на наші, оскільки країна православна. Правда, що пішли в мир іншої завчасно (хоч у Бога й немає такого поняття), тобто молодими, там все-таки менше. Але в кожному разі, якщо Кіпр і рай, те недосконалий. Це я запідозрив відразу ж, як тільки вийшов з рідного «ТУ-154» в аеропорті міста Ларнака. До одержання багажу нам стояло пройти прикордонний контроль. У всіх кабінок, крім однієї, вишикувалися величезні черги - у Ларнаку один за одним прибутку кілька літаків. Один з Москви, іншої, здається, із Краснодара й ще - з Болгарії. Наші черги ледве повзли. Коли пройшов годину й пішов другий, це початок бісити.
Швидко працювала лише крайня ліва кабінка, над якою висів знак Євросоюзу - 12 зірок на синім полі. Після вступу в травні нинішнього року в ЄС Кіпр увів для росіян візи. Громадянам же самого ЄС вхід на острів вільний. Перед віконцем прикордонника вони махали розкритими паспортами й спрямовувалися далі. Поки ми нудилися, через одну цю кабінку пройшли пасажири не менше шести-семи літаків.
Відчувати себе людиною другого сорту було неприємно. І незрозуміло, навіщо нас мурижат, адже в наших паспортах стояли візи кіпрського посольства в Москві. Яке кому собача справа до всього іншого? Та й блазень із нею, з історією
Острів у цьому, звичайно, не винуватий. Він непоганий. Знаменитий дуже здоровим, як затверджують, кліматом і бурхливою історією. Розташовано Кіпр на шляху із Західної Європи на Близький Схід і із-за нього увесь час хто-небудь бився. З островом зв'язані імена багатьох знаменитих персонажів. Це й Олександр Македонський, і Гай Юлій Цезар, і Клеопатра, і англійський король Ричард Левине Серце, що захопило Кіпр під час одного із хрестових походів, і різні інші. Але я помітив, що кіпріотам вся ця історична розкіш до ліхтаря. Ніякого трепету стосовно незліченних руїн стародавності вони, видимо, не випробовують. У тому числі й до християнського.
У місті Пафос на південно-заході Кіпру є, як сказано в путівниках, колона, до якої прив'язали один раз і потім били учня Ісуса Христа апостола Павла. По піднесенні вчителя на небо його соратники пустилися по мирі проповідувати нову віру. Павло й Варнава прибутку на Кіпр, благо, що від Палестини (нинішнього Ізраїлю) острів перебуває на відстані всього пари сотень кілометрів. Діяльність перших християн влада сприймала як єресь, за якої жорстоко переслідувала. Павлу дісталося на Кіпрі.
Я запропонував своєму приятелеві знайти легендарну колону й подивитися. Взяли напрокат машину (пішки на острові практично ніхто не ходить, а із суспільним транспортом напряженка) і поїхали. Рух, до речі, лівостороннє, як у Великобританії, чиєю колонією був до 1964 року Кіпр. Знайшли об'єкт далеко не відразу, хоч і звірялися увесь час по карті. Справа в тому, що ніяких покажчиків, присвячених місцю катування святого Павла, на дорогах немає. На місці побачили стару маленьку церкву часів, швидше за все, турецького панування. Турки забороняли кіпріотам будувати храми вище, ніж інші будинки, тому від тої епохи церківки дісталися низькорослі. Виявлена нами не діє, закинута. На почорнілих дверях висять комірні замки, а під зводами храму рятуються від жари голуби. Поруч - підстава тої самої колони, з темного каменю, сантиметрів 80 висотою. Ні таблички, ні іншого якого знака в пам'ятника немає. Але є сміття, розкиданий по висохлій траві, алюмінієві банки з-під напоїв, паперові шматки. Загалом, гадюшник.
Потреби облагороджувати такого роду місця, щоб залучати ними туристів, кіпріоти не випробовують. Для туристів у них є Середземне море й сонце, не потребуючих фінансових витрат. Думаю, ці дарунки сильно розбестили остров'ян і збільшили в них лінь, закладену в кожній людині в кожній країні.
Що Лазар, що Магомет
Офіційно церква на Кіпрі дуже сильна, і кіпріоти - народ віруючий, побачивши храмів хреститься майже кожний. Але приклад колони апостола Павла говорить про відсутність на острові емоцій стосовно символів церкви. У вже згаданої Ларнаке є могила святого Лазаря, того самого, з Євангелія. Після смерті друга - Ісуса Христа - Лазар біг на Кіпр, де прожив потім 30 років. Там же й умер. Над його могилою був побудований собор, названий у його честь. Собор стоїть на площі, що також носить ім'я святого Лазаря. Його останків у могилі, щоправда, давно немає -їх вивезли колись хрестоносці, але плита з написом «Лазар, відроджений Христом» збереглася. В іншій країні така могила перетворилася б, імовірно, у місце паломництва, а на Кіпрі турист, якщо не загляне в довідник, про неї може взагалі навіть і не почути.
Як і про визначні пам'ятки ісламу. На околицях тої ж Ларнаки коштує древня мечеть, знаменита тим, що в ній похована рідна тітка пророка Магомета. На Кіпр ця жінка потрапила з арабським військом, а вмерла, упавши з мула. Її могила закрита кам'яною плитою. По легенді, у якій правовірні нітрохи не сумніваються, плита сама прилетіла на острів через море із Сирії. Про існування мечеті знають в основному туристи-мусульмани. Цей храм також недіючий. Його хоронитель попросить вас зняти перед входом взуття й проведе по мечеті, розповідаючи по-англійському її історію.
Страшненькі, але горді
Властиво англійців на Кіпрі відпочиває дуже багато. І ще німців. І той, і інший народ здалися мені більш ніж дивними. Вони навіть на море не дуже ходять - шубовстаються з ранку до вечора в басейні й жаряться на сонце. Я б особисто при такому відпочинку вмер від нудьги, а вони щасливі. Це одне з відмінностей між ними й нами.
Ще я помітив, що серед них дуже мало людей з гарною зовнішністю. Це ставиться й до молодих, і до літніх, і до дам, і до мужиків. Наприклад, наші жінки за 60 можуть бути бідно одягнені, зав'язані хустками, але тримаються прямо. Їх же хоч і в купальниках, але сутуляться й шаркають ногами. І молоді гарної, як не дивно, майже ні, у зв'язку із чим я згадав, що на наших вулицях вона на кожному кроці. Цей момент особисто для мене став просто відкриттям. Якщо де-небудь у кафі на Кіпрі попадалася симпатична офіціантка, то часто виявлялося, що вона або з Росії, або з України, або з іншої європейської республіки колишнього СРСР. От такі пироги.
Але англійці, схоже, геть-чисто позбавлені комплексів: яким уродився, мов, такий і є. Дивишся, сидять за столом у ресторанчике дві-три старих страшних швабри, щебечуть, експлуатують персонал і повні при цьому власного достоїнства. На якусь незручність немає й натяку. У нас у Росії народ скромніше.
Клімат Кіпру жаркий, наслідком чого стала вбогість тваринного й рослинного миру. Краще інших до цих умов пристосувалися кози. Вони попадаються на очі часто. Над тим, що ці тварини їдять, наша худобина обридалась би: суцільна колючка. Скачану в тюки солому на маленьких полях кіпрські кози повинні сприймати як ласощі. Коли по дорозі назад підлітали до підмосковних лісів, мені в голову прийшла думка: «Ех, додати б до зеленого буйства наших просторів їх Середземне море із сонцем, клевая вийшла б країна. А так в обох чогось не вистачає. У нашої, на жаль, не вистачає поки більше.
На прaвах реклaмы:
Курсы и обучение визажистов г. Москва. Обучение косметолог визажист Москва. . Ультразвуковая липосакция, аппарат 2010г. Отзывы ультразвуковая липосакция. . Корпорация РБС . . заказать создание сайта . . раскрутка сайта - в PerfectSEO быстро .