Волрекс-Турне - відгуки туристів про країни світу і відпочинок за кордоном

Не дуже давно я повернулася з одного із самих найкрасивіших міст миру Лондона! Жила й вчилася я там цілий місяць в Royal Russell School – це приватна школа-пансіон, ( де вчаться англійські школярі й з інших країн у плині року) але, здається, що пролетів він як один день. Тут я розв'язала викласти мої спогади так сказати з перших вуст, що б допомогти батькам розв'язати, чи відправляти дитини вчитися за кордон або ж немає. Коли мама тільки запропонувала мені такий варіант - літнє навчання й спілкування за кордоном, я довго думала погодитися чи ні. Все-таки місяць у далечіні від будинку, без батьків і друзів - це повинне бути складно, як я думала тоді. Зараз я нітрохи не жалую про те, що погодилася, адже це літо я сміло можу назвати кращим у моєму житті. А от як усе починалося. У центрі "Меганом" (www.meganom.org), який уже давно займається навчанням за рубежем, формувалася група для поїздки в Лондон. І моя мама разом із мною зробила вибір.

Знайомство з лідером групи

Незадовго до поїздки відбулися батьківські збори, де нам представили нашого лідера групи - такого серйозного дядечку, уже не один раз, що супроводжував хлопців у такі поїздки. Батьки завалили нещасного питаннями, мене ж цікавило тільки, чи буде там вихід в Інтернет, і, одержавши відповідь "так", я заспокоїлася. Він проінформував нас, коли й де відбудеться зустріч в аеропорті й що при собі необхідно мати, скільки можна дати грошей дітям, розповів про те, як ми влаштуємося в школі й про порядки. На тому й розсталися, до понеділка. Загалом, мені наш груп-лідер відразу сподобався, та й батьки, здається, залишилися цілком задоволені тем, у чиї руки вони віддають хлопців.

Перші дні

Скажу відразу, перший день, коли ми втомлені на автобусі все-таки добралися до школи, мені зовсім не сподобався. Коли я вийшла з автобуса я подумала, що за глушину там, де я виявилася, та ще й валізи нам довелося тягти за собою на 2-й поверх. Дівчиська були не задоволене: хтось тим, що її оселили однієї, хто тим, що вдвох або не з тим, з ким прагли. Зате після обіду, куди нас відвели відразу після заселення, життя почала налагоджуватися.

Кімнати в резиденції

Кімнати в нас були на 2 і 1 людину, і мені повезло, я поселилася в кімнаті одна. Кімнати на замок не защіпалися, зате на один з ящиків комода можна було навісити замок. Або ж просто віддати гроші й квитки на літак лідерові групи, як багато і зробили. Ванна кімната була на трохи житлових, десь приблизно на 6 кімнат, одна ванна - з 3-мя душами й туалетами. Але що цікаво - якось у черзі нам вибудовуватися не доводилося. Зрештою, дівчиська розселилися, хто з ким прагли й заспокоїлися.

Наша група

Наша група складалася з 21 людини, в основному дівчисьок від 10 до 16. До цієї поїздки ми один одного зовсім не знали, знайомилися в аеропорті Домодедово перед відльотом. Ще в самому аеропорті я знайшла трьох подружок собі - Полину, Настю й Любу, усім по 12 років, а потім уже познайомилася з іншими. Серед нас тільки одне дівчисько (Люба) жила в родині, інші ж жили разом, у гуртожитку, естесственно, дівчинки в одному - "Королівський будинок", а хлопчики в інших "Кимбридж", "Оксфорд". Поступово всі ми познайомилися й подружилися, але звичайно, не увесь час проводили разом - у нас утворювалося кілька постійних компаній. В основному, ніхто не сварився, хоча траплялися всякі моменти. Наприклад, розбирання між дівчиськами - коли одні жартували над інший, але довго це не тривало. Зараз із багатьма з нашої групи я листуюся по е-мейл.

Інша російська група

У перший же день ми познайомилися з іншими росіянами. Виявилося, крім нас приїхала ще одна російська група, але, що полягає з меншої кількості людей. Усі вони жили в родинах, навіть сама молодшенька, якої було 10 років. Вона навіть сама доїжджала до школи. А в основному їх привозив шкільний автобус, просто їй ближче й швидше було доїхати на поїзді. З ними я подружилася відразу й спілкувалася більшу частину часу саме з ними, але вони приїхали лише на 3 тижні, тоді як ми були в Лондоні 4. З ними я теж листуюся. Я жахливо нудьгую по дівчиськах! Особливо по Светке й по Сашке! Ми проводили практично увесь час разом! І потрапили в одну групу на якийсь час. Сподіваюся, ми з ними будемо часто зустрічатися вже в Москві!

Розклад

7:30 - підйом. Стаффи ( по нашому - персонал) щодня обходили кімнати й будили нас

8:00 - 8:45 - сніданок. Булочки, тости, пластівці, фрукти, сир, джеми, загалом, типовий англійський сніданок.

9:00 - зустріч на центральній галявині, де ми розходилися по класах

9:00-10:00 - перший урок

10:00 - 10:30 - зміна

10:30 - 11:30 - 2-й урок

11:30 - 11:45 - зміна

12:00 - 12:45 - 3-й урок

12:45 - 13:30 - обід

14:20 - 15:30 - 1-е розвага.

На уроках усім роздавали бланки, де ми могли записатися на яке-небудь заняття на вибір. Звичайно це були бадмінтон, плавання, волейбол, футбол, баскетбол, Інтернет, сальса, кунг фу,теніс або крикет

16:00 - 17:00 - 2-е розвага. Вибір той же самий. Іноді ми могли вибрати шопінг у Кройдоне.

18:45 вечеря

20:00 - 22:00 - вечірня розвага. Це могла бути дискотека, перегляд фільму, боулінг, караоке. Часто, точніше, практично увесь час, після обіду ми їхали на яку-небудь екскурсію й верталися до вечері. Із собою ми тоді брали обіди в пакетах (сік, фрукт, чіпси, шоколад, синдвичи)

Тест

У перший вівторок, наступного дня після приїзду, уроків у нас не було. Замість них, у ті ж годинник ми писали тест, що полягає з письмової частини й усної, а під час останнього уроку, нам показували територію школи. Я б не сказала, що тест був дуже складний, але об'ємний, і я не встигнула зробити його цілком. У той день нас розподілили по групах. Групи були різної підготовленості й складності - від beginning (початковий) до upper intermidiate ( вище за середнє). Навіть потрапивши в слабку групу, у тебе є возможностть перейти в іншу. Якщо вчитель бачить, що знання твої вище рівня, то тебе можуть перевести в більш високу по складності групу. Так за місяць я перекочувала з elementary (елементарний) до intermidiate (складний).

Уроки

Щотижня в нас мінялися викладачі, тому що приїжджали нові люди, їхали старі, тому щотижня нас переводили на рівень вище - не проходити ж те ж саме по другому разу. У результаті в мене змінилося 6 викладачів. 2 із трьох уроків вів один викладач, а на 3-й - його поміняв іншої. Так викладачі й працювали в парах, щоб люди не звикали до одному говору. Природно й вели вони уроки по-різному, у когось, як в ерин було дуже весело, хтось ставився до уроків серйозно, як Линдси, а в Джеймса на уроках ми увесь час, що- те творили. Класи розбивали так, що б там був хлопці різних національностей і не дуже багато представників однієї. Останній тиждень я була навіть у групі єдиної росіянці, що мене тільки радувало.

Форма в якій подавалися уроки, я думаю подобалася всім. Вона має мало загального з нашим шкільним вивченням англійського. По-перше, у тому, як розташовані парти - часто півколом до вчительського стола або ж по два столи сполучені разом, друг на проти друга, за які можуть поміститися 4 людину. У першому випадку це було зроблено для командної роботи, у другому - для роботи в групах. В останній тиждень у моїй групі була італійка, німкеня й француженка.

Граматики на уроках практично не було по-початку, в основному нові слова й розмовний - теми для обговорення, расуждения або для придумування чогось свого, а також гри, у яких ми повинні були задіяти англійська мова. На останній же тижні, у складній групі в нас пішла граматика. Усі завдання лунали на отксеренних листочках, які потім ми забирали із собою. У листочках цих були як і правила, так і завдання, такі, як наприклад текст, куди треба вставити артиклі.

Люди

Усього в школі були присутні представники 9 національностей: росіяни, українці, італійці, французи, німці, китайці, турки, Саудівська Аравія й мексиканці. В основному, це був хлопці 10-16 років. Я знайшла собі величезну кількість друзів серед хлопців з інших країн! Особливо мені подобалися італійці - доброзичливі, веселі й дотепні, вони ближче всіх по менталітету до росіян, як мене видасться. І всі поголовно італійці люблять теніс і танці. Подружилася я и с німкенями й із французами. Тепер щодня в мене купа листів лежать у поштовій скриньці (e-mail)! І треба знаходити час відповідати на всі!

Звичайно, ті школярі, що були в групах в основному по початкові, спілкувалися між собою. Так у нас була компанія італійців, росіян, мексиканців і інших. Але, на уроках або розвагах, поступово коло знайомств наших розширилося, і зрештою все завели собі інтернаціональні знайомства. Саме цікаве, що Задорнів виявився прав - ми самі розумні! Якщо давали завдання на уроці по національностях, наприклад, росіяни, італійці й турки, то наші закінчували його до того, як час мине, італійці строк у строк, а турки плелися десь у самому кінці. Те ж стосувалося й дискотек! Думаєте, хто першим вискакував на танцпол? Звичайно ж, росіяни.

Коли всі росіяни виїхали ( як мені потім писала Паула, німкеня) стало неимоверно нудно. Я жахливо нудьгую по своїх друзях! Особливо кривдно, що я їх більше ніколи й не побачу, точніше багатьох з них. Прощатися завжди дуже важко, і із мною згодні всі росіяни, хто зараз листується зі студентами з інших країн.

Екскурсії

Я встигнула побувати й у Кентербери, і в Кембриджі, Оксфорді, побачити Стоухендж, відпочити в парку розваг, пройтися по Оксфорд і Пиккадили стрит у Лондоні, погуляти в Грін паренню, з'їздити на екскурсію по стародавніх судах, побувати в Британському музеї, замку Лидс, покататися на річковому трамвайчике по Темзі й побувати в Romes baths. Загалом, де ми тільки не були! Шкода, нам не розповідали докладно, але зате в кожнім місці можна було побрати, щось на зразок телефонної трубки, де все розповідалося, от тільки російського варіанта як завжди не було, а англійський на такій швидкості, як там розповідали - мені зрозуміти не дане.

Найбільше мені сподобався замок Лидс! Ніколи не бачила такого гарного парку! А от спогаду про ув'язнення в лабіринті Лидс явно не зітруться. Зовні-Те він видався "маленьким " - раз плюнути дійти до середини й забратися на гірку, але в результаті, нас виводили подруги, які залишилися зовні. Вони стояли на пагорбі й говорили, куди треба повертати, що б вийти, про центр мови вже не йшло. Обожнювала я й боулінг! Його будинок перебував усього в 10 хвилинах їзди. Ми розбивалися на команди по 6 людей, і в нас був десь година на гру.

Розваги

За час, проведене в Лондоні, я не тільки поліпшила розмовний англійський, але й навчилася краще відіграти в бадмінтон і настільний теніс! Навіть уперше спробувала пограти в теніс - по угодах моїх друзів-італійців (обоє разу відіграла я з ними). Теніс, однак, я не полюбила - не моє це, зате, здається, порадувала своєю грою їх. Деяким не подобався постійний вибір розваг, і вони на них не ходили. Я ж ходила увесь час і із задоволенням, особливо в басейн і на дискотеки!

Погода

Раніше я часто лаяла російську погоду, тепер не буду! Із собою краще побрати побільше светрів і не менше трьох пар джинс, та й теплу куртку прихопити не перешкодить! У Лондоні погода постійно міняється, якщо день починався так, що ти по вуха кутався в куртку, те днем може дійти ледве чи не до жари, тому я б порадила брати одяг на всі випадки життя, ну й звичайно, не забути парасольку!

Прання для нашого поверху влаштовувалися щосереди. Нам спеціально видавалися мішки для одягу, де ми записували свої імена й складали одяг. У четвер усе випране й вигладжене нам верталося

Аптечка

Я б радила не напихивать в аптечку всяку валеріану й медикаменти, потрібні в рідких випадках. Імовірність серйозної хвороби практично дорівнює нулю, ну й звичайно, у школі є лікар! А от таблеток від кашлю (Стрепсилс) і назол (краплі для носа) краще побрати побільше. Кожний другий у моїй групі встигнув перехворіти грипом, і якщо вже не мені, те іншим мої таблетки придалися. Активоване вугілля теж можна побрати. чи Мало як шлунок на чужу їжу зреагує. Ну, і звичайно, якщо є які захворювання, те потрібно побрати препарати й від них. Вітаміни також можна прихопити.

Пожежні тривоги

Усі англійці дико зібрані й акуратні, а ще вони боятися всяких нещасних випадків до жаху! Тому в нас і були пожежні тривоги щосереди на третьому уроці. Один раз "пожарку" улаштували вночі в 3 години! Ми сонні зі швидкістю світла одяглися, вискочили на вулицю й пішли на місце збору. Як же нам було весело спостерігати за, що мерзнуть італійцями в сімейних трусах, мексиканців, що кутаються в ковдри, китайців і німців у піжамах! Причому поголовно всі росіяни встигнули нормально одягтися! Їхні пожежні детектори, що перебували в кожній кімнаті реагували навіть на дезодорант, тому й незаплановані "пожарки" у нас траплялися досить часто. Це єдине, що досаждало мені в Англії.

Дорога додому

За те час, що ми були в Лондоні, ніяких НП із нами не трапилося, ніхто не згубився на екскурсіях, не пропав. Загалом, усе було в порядку, не вважаючи того, що майже все встигнули похворіти. Кінчене, клімат у Лондоні змушує бажати кращого, але я їхати звідти нізащо не прагла! Останні дні ходила розстроєна, Лондон за цей місяць став для мене справжнім будинком, а всі ці люди - учителя, учні - справжньою родиною. Розставатися було з усіма вкрай важко.

Останні дні головна галявина блискала спалахами фотоапаратів, а скільки я побрала й дала адрес! Я взагалі не вважала, але в мене виявилося 19 е-мейлов. Уже, коли повернулася додому, я зрозуміла, як же мені їх усіх не вистачає! Ночами, коли ніхто не бачив, я плакала в подушку й тому, що більше нікого не побачу й тому, що прощатися - це завжди дуже боляче, особливо із близькими людьми. Сподіваюся, коли-небудь я зустріну своїх італійців, німців, французів. Ми все сміялися, коли в нас виривалося: "А от моя француженка сказала" або "а от мої німці учудили"... Загалом, увесь світ наш, і ніякі війни вже й не згадуються.

Дуже сподіваюся наступним летом поїхати вчитися за кордон, може на Мальту (два рази в те саме місце з тими ж екскурсіями їхати нудно)! Мені сподобалося! І я жалую, що почала робити такі поїздки в "поважному" віці - в 15 років: далі ж університет і не так багато часу на таке. А друзі мене вже завалили питаннями про поїздку - деякі з них збираються в ту ж школу їхати на майбутній рік. ех,.. щасливі! Вони те побачать усе те, що я бачила в перші й перезнайомляться з іншими людьми з тих же й з інших країн. Прагнете бути в їхньому числі? Gjpdjybnt d abhve еvtufyjvи - nfv gjvjuen cltkfnm dfc cxfcnkbdsvb!!! Pfgbibnt flhtc цццюьупфтщьющкп

На прaвах реклaмы:
распределительная подстанция . Continental . . продажа автошин . . 185 r14C и шины 185 r14 с заказать с доставкой . . Купить чемодан samsonite, samsonite graviton. Где купить чемодан для детей.