Популярні країни для відпочинку
Милан, як багато в цьому звуці.....
Оскільки користуватися легальним приводом нібито скидочного Аерофлоту (квиток обійшовся в 7 із зайвим тисяч із усіма податками й зборами замість 149 у.е. у рекламнім оголошенні) уже ввійшло в нашу з подругою звичку, було ухвалене рішення відвідати столицю моди Милан.
Не останню роль зіграли загострення вище звичайного потреби й нещасть middle-менеджменту в частині взуття, сумок, поясів, трикотажу, браслетів, хусток і шарфів, костюмів і т.п., а також гаряче бажання влаштувати cебе улюбленим справжнє жіноче свято 8 березня без чергових парфумів, впаренних консультантами в « Арбат-Престижі», і практично хрестоматійних тюльпанів.
Після бронювання квитка прийнялися за готель – вибір припав на Hotel Аmbasciatori (4 ****), розташований за два кроки від Домського собору на Galleria del Corso. 138 євро на двоє в добу з рясним сніданком (свіжі фрукти, різного роду сири, ковбаси й шинка, вкуснейшие тістечка) на наймилішій терраске з видом на Милан ми порахували подарунком долі (у дні виставок і Тижнів Моди всі те ж саме обійшлося в 250 євро).
Віза коштувала в 50 євро, документи треба подавати було рівно на 2 тижні за вильоту й, ставлять її тільки на дати бронювання готелю.
«Аерофлот», як завжди, «щиро наш» - порадував годинною затримкою рейсу, що в остаточному підсумку, привело до того, що пішов останній вечірній поїзд MALPENSA EXPRESS (усього 11 євро – і ми в комфорті добиралися із центру міста в аеропорт при вильоті з Милана), що прибуває на один з вокзалів у центрі міста – Кадорна. Довелося скористатися автобусом за 5 євро й прибути до Центрального вокзалу, звідки вже на таксі за 20 євро в ночі добралися до готелю.
Ранок суботи був присвячений винятково ознайомленню з культурними визначний пам'ятками. Оскільки квиток на перегляд « Таємної вечері» був завбачливо заброньований і оплачений по Інтернеті й, нам був призначений час на 8 ранки 10 березня, довелося встати рано й буквально бігцем бігти в церкву Санта-Марія дель Грацие, у трапезній якій, властиво, і перебуває знаменитий шедевр. Огляд з англомовним аудиогидом зайняв усього 20 хвилин – після чого доглядачки музею чемно просять усіх до виходу – на підході наступна група стражденних.
Віддихавшись після біганини, відпочили в чарівному саду при церкві – фонтан, зелень, що цвітуть яблуні й абсолютна відсутність всюдисущих японців.
Взагалі, японці вже стали напружувати у своїй пристрасті поставити галочку у всіх європейських столицях. Саме вони коштують у чергах як у музеї, так і в магазини у Кварталі Моди. Те-Те ще буде, коли відкриють границі для китайців, і в чинне й розмірене життя Європи заюшать потоки з Піднебесної, жителі якої вже вийшли на перше місце у світі по споживанню HENESSY (який на очах у здивованих французів змішують із зеленим чаєм і кока-колою) і не тільки.
Продовжилося умиротворення й у замку Сфорцеско й прилеглому парку, у свій час колишньому герцогським мисливським господарством. Традиційні качки та інші гусаки-лебеді в комбінації із чарівними містками, прикрашеними статуями оголених до пояса німф із веслами, заможні миланци, що ревно стежать за своїм здоров'ям, що й мучать своїх домашніх вихованців щоденною біганиною по історичному паркові – чому не ідилія….
Насолодившись суботньою тишею (благо в 9 ранки парк атракціонів ще не почав роботу) ми відправилися на огляд найголовнішої визначний пам'ятки міста – Дуомского собору або Дуомо, як його називають самі миланци. Незважаючи на те, що фасад будинку був покритий баннером, що докладно розповідають, скільки годин, днів і місяців займе реконструкція, скільки історичних каменів (вітражів, дверей, статуй і т.п.) буде реконструйовано, собор робить грандіозне (приголомшуюче, чудове й усі інші епітети в найвищому ступені) враження як зовні, так і усередині.
Строк для його будівництва потрібен був не менш вражаючий – шість століть. Сама примітна статуя усередині собору – заступник рибалок святий Варфоломій, з якого живим здерли шкіру. Маса студентів щодня приходить у собор (благо – вхід безкоштовний) для того, щоб вивчити анатомічну точність м'язової будови святого.
Ще в соборі зберігається цвях – нібито один з тих, якими був прибитий до хреста Ісус Христос. Два дні в році 14 і 15 вересня цвях показується парафіянам ( для цього миланский єпископ піднімається до ніші за допомогою спеціального пристосування, винайденого при Леонардо Так Вінчі), у решта час на місце розташування цвяха вказує червоний промінь на стіні ( по типу тих, якими в бойовиках термінатори мітять своїх жертв перед контрольним пострілом).
З даху (можна їхати на ліфті, а можна, як ми підніматися пішки по гвинтових кам'яних сходах за 4 євро) відкривається зовсім чарівний вид на місто й, заодно, на GRAND HOTEL DUOMO з разюче оформленою літньою терасою на даху. Обіцяних Альп не розглянули, очевидно, перешкодив ранковий серпанок.
Далі нас чекала галерея Вітторіо-еммануиле, яка разючим образом нагадувала ГУМ своєю критою напівкруглою «тепличною» дахом. Під скляним 47-метровим куполом перебуває маса магазинів, а в центрі галереї на підлозі, прикрашеному мозаїкою, розташовані герби чотирьох італійських міст – Рима (з капітолійською вовчицею), Флоренції (із червоною лілією), Милана (із червоним хрестом на білім тлі) і Туріна (з биком). Найголовніший з них – це бик, оскільки по легенді, якщо повернутися на бику навколо власної осі, на тебе обрушиться надзвичайне щастя й багатство. Не дивно, що навколо цього герба постійно коштує юрба бажаючих, а сам бик у відомім місці неабияк протертий.
Через галерею можна за 2 хвилини дійти до знаменитого театру ла Скеля. Головний оперний театр миру на перевірку зовні виявився нічим не примітним будинком ( у порівнянні з тим же Домським собором або сусідньою Галереєю, не говорячи вже про Великий театр або навіть одеський оперний театр). Квитків, природно, не було, обидві спроби потрапити в музей Ла Скеля й подивитися прославлені інтер'єри закінчилися повним фіаско.
Відповідно, на цьому, властиво, і закінчилося наша «культурна програма» у Милане й почалася інша, не менш захоплююча й цікава – програма Моди, розрахована на vittimo de moda (жертв моди).
Як вірно помітив відомий travel writer Геннадій Йозефавичус у своєму путівнику «Афіша – МИР» - «взагалі –те в Милан їдуть не заради « Таємної вечері» або прем'єри в Ла Скеля. Головна визначний пам'ятка міста – це магазини». На респешне побрали карту Милана з нанесеними на неї місцями покупок і…. місць для культурної програми залишилося не так багато)))
Побродивши години два в знаменитому Кварталі Моди, рівно нічого не купили, крім декількох пар рукавичок у магазині SERMONETA – сезон знижок починається в січні й закінчився на початку березня – точно до нашого приїзду.
Тому ми розв'язали піти, як це водиться в росіян, іншим шляхом і розв'язали все неділя 11 березня присвятити винятково шопінгу в одному із численних аутлетов за межами Милана. Самий найближчий - Fox City – був забракований через те, що він був розташований на Швейцарській території, ще трохи типу FIDENSA VILLAGE, FRANCIA CORTA – через те, що рекламований список марок був досить убогий для, що вперше вирвалися в Милан подружок.
Вирішене – їдемо в Serravalle Factory Outlet – найбільший з міст-стоків під Миланом ( близько 100 км). На жаль (або на щастя) ніякі електрички й автобуси туди не ходять (по-крайній мері, ми не знайшли ніяких згадувань про це ні в Інтернеті, ні в місцевих жителів, до яких ми віднесли індусів на ресепшне готелю))), тому поїздка обійшлася в запаморочливі 270 євро (туди, як водиться, дешевше – 120 євро, назад – усі 150). Однак пошкодувати про витрачених на добробут італійських таксистів грошах нам не довелося як через вражаючу дорогу ( з одного боку – Альпи, з іншого боку – Аппенини), так і через вражаючу уяву вибору в місцевих магазинах.
Властиво, Serravalle Factory Outlet – це побудований у чистім полі одноповерхове містечко, що цілком і повністю полягає з магазинів і кафе й ресторанів, покликаних утамувати голод шопоголікам. А саме вони становлять 99,9% відвідувачів містечка. Шоппоголизм як хвороба захоплює тут усі, без винятку - ми навіть спостерігали таку сцену, як пари японців безжалісно вийняла майже грудної дитину з коляски й з остервенением стала набивати згадану коляску різного роду пакетами, сумками й коробками з логотипами.
На вид пристойні люди, обвішані з голови до ніг іменитими впакуваннями від A. Testoni, Ferretti, Moschino, Alexander Nicolette, Asics, Aspesi, Baldassari, Baldinini, Blunauta, Bric's, Brioni, Bulgari, Cacharel, Calzedonia, Intimissimi, Bassetti, Cerruti, CK Jeans, Belstaff, Coccinelle, David Mayer, Del Mare 1911, Diesel, Dolce & Gabbana, Etro, Fratelli Rossetti, Frette, Furla, Gas, Geox, Gilli, Guess, K.I.D.S., Kenzo, La Perla, Lacoste, Lagostina, Levi's/Dockers, Lee, Liu-Jo, Luciano Barbera, Mariella Burani, Marlboro Classic, Mc Kenzy, Moreschi, Parah, Pinko, Pollini, Prada, Rifle, Kappa, Roberto Cavalli, Salvatore Ferragamo, Samsonite, Sergio Tacchini, Rebecchi, Stefanel, Timberland, Trussardi, Versace, Vicini і іншими – тут не рідкість.
Після відвідування ряду магазинів з'явилося стійке бажання більше НІКОЛИ НІЧОГО НЕ КУПУВАТИ в Москві - рідні туфлі Pollini за 110 євро, шикарні босоніжки однойменної фірми за 140 євро, не говорячи вже про необхідних для літніх прогулянок шкіряних пантофлях усього за 50 (!!!) євро, сонцезахисні окуляри W.Wеstwood за 60 євро, трикотаж ETRO за 150 (кофта «зухвала – треба брати!» - як в «Службовому романі»), екстравагантні сумки Gilli по 100 євро (варті в Москві в рази дорожче) і багато чого- багато чого іншого.
У магазин Roberto Cavalli стояла чергу з японців і італійців, в D & G – з росіян ))) Ходові розміри, яких не було в спомині у Кварталі Моди ( у тому числі й у хваленому миланском скидочном D-magazine), були присутні, хоча й не в повному обсязі. Підсумок відвідування – рідний пояс за 84 євро й хустка за 34 євро був віднесений у премиленькому пакеті після пильного сканування полиць у культовому магазині.
Майже у всіх магазинах оформляють TAX FREE (12%) при покупці на суму, понад 155 євро. Загалом, день удався на славу.
Третій день нашого перебування в Милане був присвячений щадному шопінгу – покупці подарунків усім-усім-усім, відвідуванню магазинів типу ZARA, Sisley, H & M (де ціни й асортименти разючим образом у кращу сторону відрізняються від московських), а також покупці незвичайного взуття (http://irregularchoicestore.co.uk/ladies-shoes.php) за зовсім смішні для нас гроші.
Відмінний улов був на Корсо Буинос-Айрс - - досить демократичної для такого шопінга вулиці. Уразила наявність осіб африканської й китайської національності, що продають підроблений Lois Vuitton, що й стрімко звертають свої «скарбу» у брудні целофанові пакети з появою ледачих карабінерів.
Взагалі, приїжджі з Африки, Азії й, швидше за все, з В.Європи ( на жаль!) зовсім не дбайливо ставляться до історичних святинь – нерідкі випадки, коли класична арка з розташованими в нішах статуями розписана жахливими й зовсім недоречно оказавшимися тут графіті. Зустрічалися й пристебнуті до поруччя самотні колеса – рама й сам велосипед з іншим колесом давно украдені((( Близько вокзалу всі стовпи завішані оголошеннями на російському, болгарському й чеському мовах – «робота – ескорт сервіс»… Ну що я про смутний…..
Там же на цій вулиці наткнулися на магазин LUISA SPAGNOLI з дуже гарними шовковими вбраннями. За повідомленнями російської продавщиці (треба сказати, що в кожному пристойному магазині на Виа Монтенаполеоне й у кварталі Моди є поряд з японскоговорящим і російськомовний персонал – миловидні дівчата з України), у Крокус Сіті Молі вечірній піджак коштує близько 15000 рублів на відміну від 155 євро в Милане. Останнє приміряння й…. кредитка ще полегчала.
Кьянти, сонце, температура плюс 15 і вдалий шопінг – що ще потрібно для жінок, що вирвалися із брудної, сумовитої березневої Москви з її вічною біганиною й астрономічними цінами?
Звичайно ж, ще одна поїздка в Милан за осінньою колекцією!!!
По-гарному заздрю тем, кому така поїздка має бути найближчим часом – зачарування весняного Милана незрівнянно.
Буду вдячна за «секретні адреси» за адресою natalychuk собачка hotmail.com, у свою чергу, готова відповісти на запитання.
На прaвах реклaмы:
Консультации по оформлению - официальная регистрация в москве. Регистрация, гражданство в РФ. . Сушилка для рук - электросушилка для рук. Услуги для животных. . сигнализации с автозапуском свао москва . . ремонт kia и ремонт kia информация . . тюнинг и магазин для тюнинга .



