Популярні країни для відпочинку
Нижній Новгород - Павлово - Москва (СРВ)
Теплохід: ''Сергій Єсенін (Q065)'
Пропозиція по цьому круїзі з'явилося в жовтні, коли я прочитав програму, закрив очі й помотав головою, напевно щось переплутали, відкрив ока знову прочитало, немає начебто все правильно - круїз виконує теплохід «Сергій Єсенін». В 2006 році багато річкових мандрівників задавали мені питання, чи можна купити путівку на цей теплохід, я всім відповідав шансів майже ні, а про себе думав, точно немає. Поерзал на стільці, ще раз прочитав. Рішення прийняв.
Маршрут Москва-Павлово-Москва цікава по двох причинах, у перших Ока, окские міста Павлово й Муром, а в других, теплоходів по комфорті й обслуговуванню рівних теплоходу «Сергій Єсенін» на Оці немає й найближчим часом не буде. Саме головне, пропозиції по путівках на цей теплохід останній раз я бачив в 2000 році, з 2001 по 2006 пропозицій не було, а в 2007 усе збіглося, відкриття навігації, цікавий маршрут, і супертеплохід. Коли я уточнив, хто є оператором по теплоходу «Сергій Єсенін» , останні сумніви розсіялися. В 2006 році я закривав навігацію на теплоході «Антон Чехов», мені так усе сподобалося, що залишилася справа за малим, пережити зиму й відкрити навігацію дуже рідким для сьогоднішнього дня маршрутом.
З родинних обставин, круїз для мене почнеться в місті Нижній Новгород, але я майже нічого не втрачаю, найцікавіша ділянка маршруту залишається Нижнє плесо-углич-москва. Мій порятунок у комфортному вагоні фірмового поїзда № 22 Москва-Горький і цілий день у моєму улюбленому місті, ресторан «Рибацька слобідка», будинок старого Каширина, морозиво на Покровке. ех... Залишилося небагато, півроку.
Зима. Раз у тиждень довгим зимовим вечором дістану зі стола путівку, знову й знову перечитую договір, подивлюся фотографії теплохода, полегчало, все аккуратно забираю в стіл.
Сорок п'ять доби до відходу поїзда, кінець березня, фінішна пряма. У столі вже лежать залізничні квитки, відправлення в 23-40 прибуття в 7-18. Ура. Ще місяць і можна писати список необхідних для подорожі речей.
Фінішна пряма напрочуд виявилося короткою. Наступив Першотравень. Повз дачу «пронісся» «Коржик» із захопленими лементами ентузіастів, значить настав час збиратися. Це саме саме приємне заняття, включаю відеофільм про свій останній круїз і «валіза, вилазь із прикомірка».
От і день від'їзду. Дитяче щастя, от як можна описати мій стан.
Нижній Новгород зустрів нас сонячним, і не по^-травневому теплим ранком. Помнете пісню 70-х років присвячену місту на Волзі «Моє місто прокидається...», саме вона дзенькала в мене в голові, коли таксі мчало нас на річковий вокзал.
День перший. Нижній Новгород.
Теплохід прийшов точно за розкладом. Ми прогулялися по набережній, поки всі туристи не виїхали на екскурсію в місто, а потім «почали навантаження». Надійшли правильно, спокійно можна розібрати речі й оглянути теплохід.
Судно побудоване на австрійських верфях в 1984 році, 065 проект самий нових і останній з тих проектів по якому судна будувалися й відправлялися в СРСР. Теплохід дуже гарний, а саме головне дуже зручний для здійснення на ньому тривалих круїзів. Каюта для подорожі прекрасно підготовлена, враховані всі дріб'язки, які можуть знадобитися туристові під час плавання. Особливу увагу хочу приділити санблоку, великий, з окремою душовою кабіною. Особисто я залишився дуже задоволений своєю каютою, нам із дружиною сподобалося.
Щось я відволікся, хоча немає не зрячи, доповім вам-теплохід «Сергій Єсенін» по населеності й комфорту один з лідерів. Ну все. Забрали трап, зазвучала музика. Уперед. От що цікаво, чому я так прагнув у цей круїз, тому що пройти повз горьковской стрілку на комфортабельному теплоході з іншого боку, з боку Оки, саме так про це я думав зимовими вечорами. Ви скажете нічого особливого, багато інших теплоходів ідуть на Оку з горьковского річкового вокзалу, я відповім багато хто, але не теплохід проекту 065. Запитавши у вахтового офіцера, чи давно заходили в Оку, одержав відповідь - дуже давно. Востаннє робили круїзи з американськими туристами по маршруті Юрв-Горький в 1992 році. Поки мене не зморив сон, стояв на верхній палубі й обдивлявся околиці.
День другий. Павлово й Муром.
Прокинувся рано, щоб подивитися Оку. На вулиці йшов дощ, але він не зміг перешкодити мені зробити небагато фотографій окских берегів. Запросили на сніданок. Як добре сидіти в затишному невеликому ресторані, дивитися у вікно й поглащать смачний сніданок. З харчуванням проблем не було, замовлені блюда, прекрасне обслуговування, а сама головне блискаюча чистота. У цьому круїзі було всього 75 пасажирів, 50 туристів з Німеччини й 25 моїх співвітчизників, все комфортно розміщалися й харчувалися в одну зміну. Я дуже люблю поїсти, але для себе вирішив, у круїзі здоровий спосіб життя, хвилювався чи вистачить їжі, або знову бігати по містах у пошуках затишних ресторанів. Скажу відразу бігати не довелося. Скільки засобів зберіг.
Відповідно до розкладу теплохід пришвартувався в місті Павлово. На пристане туристів зустрічав мер міста й духовий оркестр. Мер повідомив, що для міста ця знакова подія, перший теплохід цього року та й ще якого класу, вона радий що усе більше й більше туристів з Росії й зарубіжжя відвідують Павлово й це викликає гордість городян за своє прекрасне місто. По місту відбулася пішохідна екскурсія, а потім зробили автобусну екскурсію в Муром. День закінчувався - втомлені, але задоволені туристи до вечері повернулися на теплохід.
День третій. Городець.
День Перемоги. З ранку теплохід прикрасився вимпелами й у повній вроді встав на рейд між городецькими шлюзами, тому що прийшли значно раніше. З ранку капітан поздоровив туристів і екіпаж зі святом Перемоги. Після сніданку все зібралися в читальному салоні для перегляду Параду Перемоги в Москві. Російські туристи дуже зворушливо підспівували військовому оркестру, таке єднання. Після трансляції всіх запросили в бар, ми грали в лото. Поки йшла гра я зумів вивчити бар. Замовляв різні безалкогольні коктейлі. Справа в тім що не треба великого розуму завезти в бар класичні напої й пишається, у як у нас. А от коли абсолютно непитущий відвідувач просить подати йому смачний безалкогольний коктейль, отоді й відбудеться перевірка бара на вошивість. Бармен з теплохода «Сергій Єсенін» одержав треба мною нищівну перемогу, всі дні він не разу не повторився, я в житті ніколи не пробував таких асортиментів. Перед обідом зробили групове фото на пам'ять про круїз, російська й німецька групи разом з екіпажем розташувалися й веселилися на палубі.
Після обідньої трапези відбулася екскурсія по місту. Ми в Городцю вперше, увесь час яке було нам відпущено в цьому місті я їв місцеві пряники й дивився як наші туристи навчилися в американців купувати сувеніри цілими сумками. Раніше такого не зауважував. Не подумайте що годують погано, а просто пряники дуже смачні.
Увечері відбулася гра «Два капітани» у диско барі, я в цей час продовжував «затяжні бої» по питанню безалкогольних коктейлів. Знову бармен виграв. Як завжди перемогла дружба, на сцену вийшла й запекла співачка, а аккомпониатор подигривал на синтезаторі, сил на прослуховування репертуару С. Ротару в мене не був, краще сон, тим більше завтра моє улюблене волзьке місто-плесо.
День четвертий. Плесо.
Такої стоянки в Плесі я не пригадаю, з 8 ранку до 8 вечора, основна група виїхала в автобусний тур у міста Володимир і Суздаль, але багато туристів зволіли провести цілий день у Плесі. Особисто для мене вільний час це радість, можна зайнятися розбором куплених сувенірів і різними особистими, а також «господарськими» справами. З ранку зібравши речі в пральню відправився в перукарню, з 2006 року взяв у звичку, завжди роблячи круїз, ходити до суднового цирюльнику, після ранкового моціону - уперед - штурмувати гірки. Напередодні подумав як буде добре купити свіжої копченої риби, небагато пива й провети цілий день на косогорі, валятися на травичці й нічого не робити. Так і надійшов. Спустився долілиць тільки до обіду й для екскурсії на капітанський місток. Увечері в каюті виявив чистий і відпрасований одяг, наступного разу візьму мінімум речей, чого тягти вагу якщо всі так оперативно. Молодці - тримають марку.
Цілий день проведений у місті Плесо, це те що потрібно для мого повноцінного відпочинку, ця моя думка і я його нікому не нав'язую. Дуже радісно те, що нарешті найшлася людина хто вкладає кошти в це дивне місто. За зиму зроблено дуже багато, відновлюються храми, облагороджуються будинку. Місцеві жителі не дуже задоволені, мов усі скупили москвичі-злодюги, але без цих « москвичів-злодюг» нічого б не було, всі так і розвалилося б. Дотепер «тримається» магазин «Книги» на набережній, начебто дивишся на фотографії Плеса у вісімдесяті роки. Сходили в ресторан біля стоянки теплохода, раджу, особливо смачна юшка з місцевої риби, вобщем у Плеса починається нове життя. До пізнього вечора «проторчал» на верхній палубі й знову нічого не робив.
День п'ятий. Углич.
З ранку проходили Рибинский шлюз, спеціально встав раніше щоб побачити скульптуру «Мати Волга». Після сніданку розташувався в кінозалі для перегляду цікавого фільму про історію Рибинского моря, а після чого спостерігав за веселими конкурсами за участю німецьких і російських туристів.Після обіду прийшли в Углич.
Углич-Самий «рідкий» місто на маршруті. Тому третя година вільного часу присвятив на пішу прогулянку й відвідування різних магазинчиков. Скільки разів був у цьому місті, а він завжди різний. Увечері відбулася капітанська вечеря. Капітан теплохода поблагодорил всіх туристів теплохода за активність у настільки складній подорожі, а туристи у свою чергу екіпаж, за прекрасно організований відпочинок. Закінчується моя подорож, глибокою ніччю теплохід підійде до міста Кимри, де я й покину борт гостинного судна.
Підбиваючи підсумок подорожі скажу, мені дуже сподобалося. Теплохід, харчування, бар, екскурсії, автобуси все було на високому рівні. Дуже хотів бачити ввечері не тільки ансамбль із репертуаром С. Ротару й російського шансона, зізнаюся працювали професійно, а хоча б тріо балалаєчників або гармоністів, було б веселіше, але це так бурчання.
P.S.Багато разів я чув про те, що круїз на комфортабельних судах не дає такого єднання з рікою, живеш як у готелі, чи та справа на «дідках» 305 проекту, відкрив вікно й плескається вода, але видно що ніхто з говоривших не робив круїзів на теплоході «Сергій Єсенін», тоді б вони й довідалися що всього за один круїз можна одержати найвищий комфорт і єднання з рікою. Спробуйте хоч раз - не пошкодуєте.
P.P.S. Звичайно, треба попередити, що робити круїзи на теплоході «Сергій Єсенін» задоволення не з дешевих, але це коштує того.
На прaвах реклaмы:
ремонт senao контакты москва . . бизнес консультантом