Популярні країни для відпочинку
Один день у Венло - дуже мало
Один день у Венло - дуже мало, але краще менше, ніж нічого. Це містечко перебуває практично на границі Голландії й Німеччини й, незважаючи на своє провінційне розташування, дає виразне поняття про те, що таке Голландія.
Їхати
Наша компанія із трьох чоловік мирно проводила відпустку в Німеччині, коли виникла думка трохи змінити маршрут. Чому б не поїхати туди, де ще не минулого? Подумали, зважили й зрозуміли, що Голландія - це саме воно: недалеко, недорого й всі можна! Буквально країна необмежених можливостей.
Наступного дня у вісім ранків ми стояли на Триерском ж/д вокзалі. Квитки на експрес продаються прямо на пероні, у спеціальних автоматах, схожих на наші із продажу кава. Кидаєш монетку, вибираєш потрібний напрямок, висвечивается вартість проїзду, якщо згодно - тиснеш "ок" і одержуєш квиток.
Нам повезло особливо, тому що справа була в неділю, а по вихідним у Німеччині діє спецпредложение - квиток wohenticket. Купивши один квиток на п'ятьох (незалежно від напрямку) за 35 євро, можна їздити хоч цілих два дні без зупинки. А зважаючи на те, що нас було троє, ми взяли на свій wohenticket попросившихся до нас двох підлітків. Тому що звідки в дітей гроші, якщо їм терміново потрібно в Голландію?!
Відчуття були неймовірні: "Їду в Голландію! Ура!". Від вікна я, що називається, не відлипала, усе чекала, коли німецький пейзаж зміниться голландським, коли за вікном з'являться безкрайні луги з коровами й млинами. Але так нічого особливого я й не побачила.
Жити
У шість вечорів ми прибутку на нашу першу станцію - прикордонне містечко Венло. Тут нам стояло провести вечір і ніч.
Першою справою відправилися на пошуки готелю. Дуже боялися, що ціни в готелях Амстердама виявляться ідентичними венловским. Судячи зі знайденої інформації в інтернеті, найдешевший готель на окраїні Амстердама обійшовся б нам в 100 євро з людини за ніч. Тому, зайшовши в перший пристойний готель, що попався, і почувши, що 100 євро візьмуть за ночівлю з нас усіх, ми досить зраділи. Але українська людина славиться своєю жадібністю, і ми вирішили, що, може, десь є ще дешевше. Скнарість нас не підвела: зупинка в розкішному отеленні обійшлася в 60 євро за троє.
Є-Пити
Венло здався нам зовсім іграшковим: маленькі різнобарвні будиночки, вузькі вулички, доглянуті дворики. А головне, люди відсутні геть-чисто! Неділя, вечір, а на вулицях порожньо. Таке почуття, що потрапив у казку. Уява малювала виглядивающие з малюсіньких віконець голови смішних гномиків і фей, що живуть по сусідству в таких же пряникових будиночках. Єдине, що наштовхувало на здогади про жителів-людинах, - величезна кількість кафе зі столиками на вулицях чекаючи відвідувачів.
Ми вирішили заглянути в одне порожнє симпатичне кафе. Мова, на якому висловлювався офіціант, нас дуже розвеселив: начебто б говорить англійською мовою, але з таким моторошним французьким акцентом, що наш англійський здався нам найчистішою мовою у світі. Взагалі, голландці моторошно смішні цією мовою, сумішшю німецького, французького й англійського. Зрозуміти мову можна, але із працею.
У кафі ми попросили чого-небудь такого - того, чому можна було б зачудуватися. У підсумку нам принесли розкішні телячі порібнини по-голландски зі спеціальним вкуснейшим соусом, а так само місцеве живе пиво Hoagarden. До речі сказати, пиво дійсно здивувало. Таке смачне я пила тільки на Octoberfest у Баварії, спеціально зварене до свята. Назву записала, у надії знайти подібне в Києві, але поки пошуки не увінчалися успіхом.
Поки ми вечеряли, містечко ожив, вулички заповнилися дідусями й бабусями на велосипедах, що поспішають на зустрічі до своїх друзів у кафі. Чому дідусі й бабусі? Тому що це основна маса жителів Венло. Молодь роз'їжджається по більших містах Голландії: Маастрихт, Ганновер, Амстердам, де й можливостей побільше, і жити поинтересней.
Курити
Смачно поївши, ми вирішили зрадитися основній національній розвазі - так-так, тому, що щорічно залучає мільйони туристів.
Відправилися на пошуки coffeshop. Якщо хто не знає, пояснюю: coffeshop - це кафе з безалкогольними напоями й меню з наркотиками. Тут можна вибрати будь-який вид трави на вагу, прямо в кафі зробити саморобну сигарету й там же спокойненько її викурити. Шукати довелося досить довго, тому що виявилося, що на весь Венло всього два coffeshops.
Назва закладу говорило саме за себе: Nobody's Place. Обстановочка відповідна: у входу нас зустріло страшне опудало - бабка в растаманских лахміттях і з капелюхом для збору грошей у руках. Стіни прикрашали полотняні мішки із забавними заплатками у вигляді канабиса, написами "Grass from Columbia" і т.п. Усе організовано таким чином, що відразу зрозуміло: тут не пиво п'ють, а чорними справами займаються. Фотографувати нам не дозволили й попросили стерти все, що встигли зняти. Кривдно.
Розбудувавшись, пішли шукати coffeshop номер два. У закладі Safary Rasta усе виявилося набагато простіше. Фотографувати дозволялося всі, крім бармена - чорного старого растамана. Тематична, у стилі Боба Марлі музика набудовувала на відповідний лад, стара обшарпанная меблі і юрба чорношкірих голландців додавали колориту. Ми вирішили залишитися й на честь того, що нарешті-те ми в Голландії, спробувати цю саму знамениту траву.
Хм... ну, що вам сказати. Відчуття такі собі, розслаблює. Але, напевно, не для нашої людини. Як по мені, набагато приємніше випити пива - і розслаблює, і смак приємний. Можливо, справа в тому, що я не курю й дим як такий не переношу, а втім, як говориться, на смак і колір...
Впечатляться
На Венло опустилася ніч. Людей ставало усе більше. Місто оживало. Повиползали обкурені підлітки й розосередилися по периметрі місцевого парку - і за сто метрів можна було вгадати, що вони там передають один одному по колу із задоволеними пичками.
Прогулявшись по нічному парку, ми вийшли на дивний шум, що доносився із провулка. Загорнувши туди, знайшли паб. У пабі стояв дикий гамір, сміх, лементи, крики. Нам стало цікаво, і ми вирішили заглянути: картина, що стала перед нами, була не для слабонервних. Людина ?? пенсіонерів, сидячи за зрушеними столами, відмочували зовсім непристойні речі: горланили дурні пісеньки, деякі цілувалися, дві бабки танцювали на сусідньому столику. Я такого ніколи не бачила й, сподіваюся, більше не побачу. Дідусь-Бармен мовою, що заплітається, пояснила, що це святкування днів народження відразу трьох іменинників, тому й розмах відповідний. Заодно я довідалася, що у Венло проживає 80 000 тисяч чоловік, з яких 70% люди похилого віку. От вони й відриваються.
Веселитися
Вирішивши залишитися в дивному пабі, ми облюбували столик на вулиці й зрадилися спогляданню венловской ратуші - уночі її подсвечивают, видовище чудове. Навіть шум іменинників, що розбушувалися, не заважав.
А потім відбулося щось дуже смішне: рівно опівночі дверей пабу розгорнули й звідти сталі викативаться гості, при цьому всі загортали у дворик за рогом. Не встигли ми припустити, що це вони там роблять, як веселі пенсіонери дружно почали виїжджати знадвору на велосипедах. Хоча виїжджати - це голосно сказано. Деякі навіть не намагалися осідлати велосипед і просто везли його поруч, самі сміливі виписували неймовірні кола й урізалися в усі стовпи, що попадалися по дорозі. Ми ледве не вмерли зі сміху!
Резюмуючи враження, можу сказати - ми ні мінути не пошкодували, що почали знайомство з Голландією саме з Венло.
Ранком наступного дня ми відправилися в Амстердам. Але це вже зовсім інша історія.
На прaвах реклaмы:
Офис в аренду с юридическим адресом. Договор аренды юридических адресов. . Купите подарочный сертификат спа салоны. Подарочные сертификаты спа от нашего центра. . что такое оптимизация сайта москва . . лагерь в Подмосковье с английским языком