вивести всі

Популярні країни для відпочинку

Поїздка на авто: Італія-Германія-Чехія

У мене була мрія покататися по Європі на своєму автомобілі. А також пожити недельку в знімному будиночку на березі моря.

Вибір місця не зайняв багато часу. Це місто називається Бибионе (Пинеда) і перебуває він на півночі Італії на березі Адріатичного моря.

Цей курорт славиться відносно низькими цінами й шикарними пісковими пляжами. А також це найближче місце для пляжного відпочинку в Європі (від Москви).

Тому що бажаючих поїхати з нами не виявилося, вирішили їхати вдвох (я й моя дружина).

У першу чергу оформили шенгенскую візу. Для цього попросили друзів у Німеччині зробити нам запрошення й через німецьке посольство ми одержали візу (на 19 днів). Вартість 2х35?=70? + мед. страховка 2х15?=30? + запис на співбесіду 150 руб.

Потім стали шукати будиночок. Умовою було, щоб будинок був окремий і із грилем (у підсумку виявилося, що в кожному разі ґрати для гриля треба везти із собою або купувати на місці). На сайті «http://www.etgroup.info/» знайшли будиночок за 420? (http://www.etgroup.info/Ville_Dinky_e_Dinky_ 2-G-170.html ) і спочатку березня ми його забронювали. Із кредитної картки списали 30% від вартості. Залишок оплачували на місці.

Дату вибрали з 13.06 по 20.06, тому що в цей час ще низькі ціни на вдома й звичайно вже тепле море.

Гринкарта (ОСАГО для Європи) стоїть на 15 днів 1600руб., на 30 днів - 3100 руб. Т.к. поїздка планувалася мінімум на 16 днів, довелося купити Гринкарту на 30 днів. Купували в офісі Росгострах-Столиця.

На «окрайці» установили в навігатор Garmin карту Європи2009 (1500руб.). Тут схоже нас обдурили, приблизно це була карта Європа 2004 року, тому що нові дороги вона не показувала, в основному це нові автобани Чехії. Але нічого страшного, у нас був докладний атлас Європи, ми знали орієнтовний маршрут і в основному орієнтувалися по покажчиках.

Вирішили їхати тільки вдень, а ночувати в готелях. Перша ніч планувалася в Польщі. Т.к. уздовж доріг там повно готелів вирішили знайти підходящий на місці. А другу ночівлю планували заздалегідь, десь уже поруч із Італією, щоб у першій половині дня прибути в Бибионе. Через сайт «booking.com» забронювали готель (http://www.booking.com/hotel/at/ pizzeria-mamma-mia.html?sid=fad6e1a6dfd268ed7d79d87e40cb3af6) у містечку Оссиах (Австрія) на березі гарного гірського озера (65 євро зі сніданком). А звідти до Бибионе приблизно 200 км. Те що потрібно.

Автомобіль у нас MAZDA 3 1,6 автомат. Загальний пробіг за подорож склав 6 тис. км. Середня витрата 8,7л/100км. На бензин витрачено 20тис. рублів. Ціни на 95 бензин: Росія-20руб/л, Білорусь-25руб/л, Польща-45руб/л, Чехія/Австрія- 55руб/л, Італія/Німеччина-60руб/л.

Приємним сюрпризом стало те, що наші друзі з Німеччини вирішили в ці ж числа також приїхати в Бибионе й зняли будиночок поруч із нами (приблизно 1 км від нас).

Отже, четвер 11.06.09 5,30 ранку виїзд із Москви.Дорога від Москви до границі з Білоруссю в принципі гарна, скрізь по 2 смуги в кожну сторону, але є ділянки з жахливими ямами. Скрізь коштують попереджуючі знаки з рекомендуемой швидкість 70 км/ч. Краще дійсно знижувати швидкість, а те можна «втратити колеса». У загальному до границі з Білоруссю 450 км ми проїхали за 5 годин.

10.30 ранку. На границі зупиняють легкові авто вибірково, нас не зупинили. Хоча зупиниться нам виявляється було потрібно, щоб заплатити транзитний проїзд 155 руб.

Дорога до Бреста платна. Чотири ділянки по 22 руб. Дорога європейського рівня. Дві смуги в кожну сторону. Майже скрізь дозволяється їхати 120 км/ч. Є ділянки, де дозволена швидкість 100 км/год, а якщо обмеження швидкості не коштує, то це 90 км/ч. У населених пунктах 50 км/ч. Дуже часто розташовані місця відпочинку. У кожному є безкоштовний туалет і крамнички зі столиками. АЗС розташовані не так часто. Є ділянки, де між ними більше 100км., тому по дорозі назад ледве не залишилися без бензину.

До Бреста доїхали за 6 годин. Границю вирішили перетинати в Домачево (на 35км південніше Бреста), тому що думали, що в Бресті буде більша черга. Це було, напевно, помилкою, тому що черг у Бресті давно немає. Це показав дорогу назад.На границі з Польщею ми були єдиними (!!!!!!!!).

Білорусам заплатили збір за транзитний проїзд 300руб. (хоча на бланку коштує сума 155 руб.), а також нас попросили показати все чеки за платну дорогу (4 чеки по 22 руб.). Паспортно - митний контроль зайняв мінут 40-50, білоруси обідали. Митники були досить таки ввічливими, нічого особливо не дивилися, заглянули в багажник, салон і все. Поляки обслужили за 10 хв. Мало-мало порилися в сумках, запитали куди їдемо, а також є чи в нас аварійний знак, проштамповали паспорта й усе - здраствуй Європа!.

Час 18.00 московське й 16.00 європейське.

Далі вирішили їхати минаючи Варшаву й дорогу А2 «Тересполь - Варшава». Це була ще одна помилка, тому що та дорога ширше, якісніше, населених пунктів порівняно не багато й дуже багато готелів. По Польщі вирішили їхати на скільки вистачить сил. Сили покинули через 3 години. І ми зупинилися в м.Радом в Glass Hotel, що знайшли по навігаторі. Вартість 170 злотих (38 євро) вкл. сніданок. Оплатили кредиткою, тому що злотих ми не купили. На ресепшене чоловік розумів по-російському, тому проблем не виникло. Кинули речі в номер і пішли годинка погуляти по місту.

Разом за четвер проїхали 1200 км за 15 годин.

П'ятниця 12.06.09. На сніданок не пішли, не було часу. Виїхали з готелю в 6.45 (час європейське). В 9.00 в'їхали на автобан А1, у районі м. Петркув-Требунальски, далі по цьому автобану до границі із Чехією. Яке обмеження швидкості на польських автобанах я так і не зрозумів, чи то 110, чи те 130 км/ч. Тому їхав як місцеві. Зустрічаються світлофори, а також дуже часті обмеження до 70 км/год, а на півдні автобан іде через великі міста, де теж не розженешся. Але це все краще, ніж наш шлях від Домачева до в'їзду на автобан А1 (250км за 5 годин). Це була сама стомлююча й повільна ділянка за весь шлях до Бибионе.

Далі, ближче до Чехії, починають з'являтися попередження, що в Чехії автобани платні й потрібно купить так звану ВИНЕТУ (або віньєтку). Ми неї купили ще в Польщі перед границею із Чехією й наклеїли на лобове скло. Є варіанти: на тиждень, на місяць і т.д. Ми купили на місяць (15 Євро), тому що по дорозі назад хотіли заїхати в Прагу й тижневої винети виявилося б мало.

Границю із Чехією перетнули в районі м.Цешин, ніяких кордонів там не було й ми проїхали без зупинки, злегка знизивши швидкість. На границі йшла жвава торгівля винетами, а також була инф-ция про швидкісний режим, я встиг помітити, що на автобанах разр. швидкість 130км/ч. Далі ми їхали до м.Брно. Майже вся ця ділянка відмінний, зовсім новий автобан (якого не було в нашім навігаторі) і ми долетіли до Брно дуже швидко. Потім випливаючи по покажчиках на Відень, проїхали крізь Брно, і далі до прикордонного м.Микулов, після якого границя Чехія-Австрія. Вона як і скрізь у Європі - відкрита. Дуже зачудувалися, побачивши Duty Free і вирішили зайти. Нічого цікавого.

На першому ж заправленні купили віньєтку для автобанов Австрії (вони там платні). Десятиденна коштує 8?. Тепер на лобовому склі в нас було 2 наклейки. Перед Віднем втратили десь півгодини в пробці через ремонт дороги. Уже в самому Відні орієнтувалися по покажчиках на Грац, а також з'явилися покажчики на Італію й Словенію. У такий спосіб без особливих проблем виїхали на автобан А2, що і повинен довести нас до Італії.

Дуже важко було пристосуватися до руху по Австрії, тому що дорога проходить по Альпам. Усі несуться мінімум 130-140 км/год, і часто нам не вистачало наших 105л.с., щоб обігнати автобуси й трейлери. Але зате дуже приємно їхати й любуватися незвичайною красою Альп. Обмеження на автобанах в Австрії 130 км/год, а в численних тунелях 100км/ч. И дуже незабаром, дотримуючись вказівок навігатора, ми згорнули в автобана до місця нашої другої ночівлі в Оссиах.

Час 20.00. Разом за п'ятницю 12.06 ми проїхали 1100км за 13 годин.

Побачивши це безумно гарне гірське озеро, цей райський куточок, навіть промайнула думка : «може ну його це море, відпочинемо отут недельку». Показавши на респешене підтвердження броні, одержали ключі. Номер виявився цілком гідним, але маленьким. На вулиці було вже темно й ми вирішили оглянути околиці ранком, тому відразу пішли в ресторан угамовувати почуття голоду. Вирішили гарненько попити місцевого пивця, тому що ранній підйом наступного дня не був потрібний. До Бибионе залишалося 200км, а заїзд за договором з 17.00.

Субота 13.06.06. В 8.00 поснідали в отеленні й пішли оглядати місцевість, фотографуватися.

В 10.00 рушили убік Італії, виїхали знову на автобан А2 і через 10 мінут почалася довгоочікувана Італія (автострада А23). Ще мінут через 10 - пункт оплати. Беремо талончик, щоб оплатити при виїзді з автобана. Спочатку їдемо по напрямку на м.Удине, а потім по покажчиках на Венецію (автострада А4). Десь в 12.00 з'їжджаємо з автобана в районі Портогруаро.

Проїхавши невелику пробочку в пункті оплати- -оплачуємо 10? і рухаємося за всім потоком, орієнтуючись по покажчиках на Бибионе. За 15 км до Бибионе встали в пробку (всі заїзди по суботах і місцевих жителях на вихідні їдуть купатися).

В 13.30 під'їхали до агентства «LINA», показали бронь, оплатили залишок рахунку, одержали ключі від будинку, талон на пляжне місце (парасолька+2лежаки входять у вартість будинку), папку з доп. инф-цией. І поїхали шукати наш будинок. Небагато поплутавши по вуличках, ми все-таки його знайшли й от моя мрія збулася. Будинок нам сподобався відразу. Більша веранда, їдальня й пара затишних кімнат. Було все: посуд, СВЧ, ТВ, ДВД, холодильник, газова плита, сушіння для білизни. На ділянці ростуть пальми, багато зелені, практично не видно сусідів. Машина коштує в тіні під навісом, поруч шланг для поливу ділянки, за допомогою якого я потім помив машину.

Розпакувавши речі й небагато відпочивши, пішли шукати наших друзів-німців. Їхній будинок виявився не близько від нас, а щоб на пляжі бути разом ми поміняли талончик. У загальному до пляжу в нас тепер стало 1,5 км. Але зате разом веселей.

Перші дні море було теплим і спокійне, потім злегка штормило, але так навіть було цікавіше, а діти взагалі були в захваті від хвиль.

От деякі ціни в кафі: пиво розливне 0,4л -3,60?, піца- 6-9?, спагетти 7-12?, вино розливне 1л.- 8-10?, салати 4-10?, морозиво 1 кулька -1?. Фрукти й овочі в магазинах дешевше московських. У понеділок удень поїхали в гипермаркет Carefour (у Портогруаро), купили м'ясо для гриля, кілька ящиків пива, вина й усяких продуктів для сніданку. Ціни в магазині такі ж як і в Москві. Щось дорожче, щось дешевше. У самому Бибионе-Пинеда теж є супермаркет, але там маленький вибір і ціни вище.

Увечері взяли напрокат велосипеди, щоб з'їздити в центр Бибионе ( 4-5км), до якого є велосипедна доріжка. У загальному з велосипедами виявилося настільки зручно, що ми вирішили їх залишити до кінця тижня. Вартість оренди велосипеда: перша доба 11?, далі кожний наступний день 3,50?.

У вівторок у центр Бибионе приїжджає ринок, де продають свіжі морепродукти, фрукти й усяку всячину.

Хоча Венеція перебуває недалеко, вирішили туди не їздити, тому що всі там уже були..Ми в один вечір поїхали на машині в сусіднє курортне містечко CAORLE, центр якого дуже схожий на Венецію. Ну от і пролетів тиждень, всі нам безумно сподобалося, всі дні стояла гарна погода (+29 без опадів). Дуже хочеться туди ще раз повернутися.

Субота 20.06.09. У ніч перед від'їздом почався сильний дощ і гроза, так що ми їхали саме вчасно. Ранком у день від'їзду зробили легке збирання в будинку, занурили речі в машину й рівно в 9.00 здали ключі в агентство.

Далі наш шлях лежав у Німеччину, у пригород Штутгарта. По Італії їхали тим же автобаном, що й приїхали, а от в Австрії в районі Филлаха згорнули на автобан А10 у напрямку Зальцбурга. Перед Зальцбургом був пункт оплати:10? на ремонт шестиметрового тунелю. А ще ми там потрапили в пробку, єдину за всі 6тис км поїздки. Простояли 1,5 години через ремонт дороги.

Далі була Німеччина й автобан А8 у напрямку Мюнхена, потім А99 (об'їзна навколо Мюнхена) і знову А8 у напрямку Штутгарта.

Рух по Німеччині відрізняється тим, що на багатьох ділянках автобанов взагалі немає обмежень швидкості. Там же я показав свою максимальну швидкість 170 км/год по спідометрі. Швидше їхати було якось страшнувато.

З Бибионе до Омдена (пригород Штутгарта) ми доїхали за 9 годин (700км). Погостювавши небагато в друзів в Омдене, у неділі 21.06 поїхали в Зенден (60км, де в дружини живе дядько).Там ми пробули 2 дні, з'їздь на екскурсію в Мюнхен. У понеділок увечері ми по Інтернету на сайті "booking.com" забронювали в Празі готель за 60? за 2-е доби (вкл. сніданок) і у вівторок 23.06 поїхали в Прагу.

Шлях від Зендена до центра Праги пройшли за 5 годин (500км). Їхали винятково по автобанам, спочатку А7, потім А6 до границі із Чехією, а по Чехії Д5. Біля Праги вирішили перекусити в Макдоналдсе. Залишили машину на стоянці, і коли через якийсь час повернулися, виявили біля машини поліцейського, що розглядає винету на лобовому склі. Добре, що в нас усе було в порядку, а те пишуть що за це дуже великий штраф.

Наш готель у Празі знайшли в принципі швидко. Спасибі навігаторові, без якого було б дуже важко, тому що дороги в Празі дуже заплутані й мало покажчиків. У Москві ми купили путівник, а в отеленні взяли карту міста й всі визначні пам'ятки подивилися за 2 дні самостійно.

Дуже зручно купувати квиток за 100 крон (200руб) і 24 години їздити на будь-якому виді транспорту Чеська кухня нам не сподобалася.

Розливне пиво 0,5 коштує 50 крон (100руб). Поїсти 500-600 крон на двох..

У четвер 25.06.09, поснідавши в отеленні рушили додому, у Москву по Д11. До границі з Польщею доїхали з вітерцем. А далі автобани скінчилися й середня швидкість різко знизилася.

Границя Чехії з Польщею в принципі відкрита, але нас зупинили польські прикордонники, взяли документи на машину й паспорти й мінут 15 щось перевіряли.

До Варшави їхали по Е67, дуже багато ділянок, де йде ремонт дороги й населених пунктів, але ближче до Варшави, починається автобан і стало легше.

По Варшаві їхали по навігаторі , нічого складного, усього два повороти й ми вийшли на пряму в напрямку м.Тересполь (Е30). Приємно, що хоча була година-пік і найсильніший дощ із грозою пробок, подібно московським не було.

Від Варшави до Тересполя відмінна дорога. Насел. пунктів порівняно не багато. Та й машин теж.

Ближче до Білорусії повно пришляхових мотелів. В одному з них ми й заночували. За номер віддали 25? усього, але номерок був той ще, жах. До границі з Білоруссю залишалося 40 км.

Разом за четвер ми проїхали 750 км за 14 годин.

П'ятниця 26.06.09. В 6.00 ранки виїхали з мотелю й в 6.45 минулому на границі Тересполь-Брест. Польську частину пройшли за 5 хв., на білоруській митниці виявилася перезміна (30хв) до 7.30. Всі дуже швидко й чемно. Заглянули в багажник, запитали звідки їдемо, от і все. Хоча в нас у багажнику був перебір з алкоголем, ніхто цим не зацікавився. Там же нам відзначили транзитний проїзд по Білорусії,160руб. і в 8.00 за європейським часом (10.00 по Москві) ми виїхали на завершальну пряму.

До Москви залишилося 1050км, які ми проїхали за 11 годин.

На границі Білорусія-Росія знову зупиняли вибірково, нам повезло й ми проїхали без зупинки. На території Білорусії біля границі з Росією попалося місцевим гаишникам (перевищення швидкості на 32 км). Отмазался за 1000 руб. Хоча вони сказали, що за таке перевищення позбавлення прав.

На МКАД ми в'їхали в 21.00 і в 21.30 уже минулому будинку.

У загальному все виявилося зовсім не страшно й не сильно утомливо. Нам усе сподобалося й думаю, що ця не остання наша подорож у Європу на авто.

Дуже радий, якщо кому допоміг даною інформацією

На прaвах реклaмы: