Популярні країни для відпочинку
Про круїз на теплоході
Плавали ми на "Папанове". Враження суперечливі...
почну із плюсів:
сподобалася чистота: кілька разів довелось просипатися в 5 ранки, так у цей час уже щосили вбиралися на палубах!!!!! У каюті т оже збирання порадувало: дуже сумлінно.
сподобалося обслуговування офіціантів у ресторані: дівчинки дуже ввічливі, попереджувальні, завжди з посмішкою
взагалі персонал судна дуже ввічливий з пасажирами. Всі, крім... провідниць. Але про це - нижче.
Мінуси:
Неприємно здивувала й навіть трошки злякала ДУЖЕ СИЛЬНА ВІБРАЦІЯ в каютах. Я звичайно, не дуже часто буваю в круїзах, вірніше, ДУЖЕ НЕ ЧАСТО,але, поговоривши з іншими пасажирами, з'ясувала, що вони теж відзначили цей неприємний момент. З нами за одним столом у ресторані сиділа пари, що, за їхніми словами, щороку їздить у круїзи, отож вони НА ЖОДНОМУ ТЕПЛОХОДІ, на яких їм доводилося подорожувати, не пригадають такої сильної вібрації.
Далі: стан кают - на трійку з боооооольшим мінусом, а саме: у каютах на шлюпковій палубі в санвузлах немає витяжки я, наприклад, за ніч не могла висушити шматок випраної й ВІДЖАТОЇ марлі!!!!(як нам пояснили співробітники " що ви хочете, теплоходу 50 років"), у санвузлі в нашій каюті при відкриванні крана текли труби, і за всі 11 днів плавання так нічого поправити й не удосужились, хоча неодноразово нагадувала їм про це.
у санвузлі був розбитий, видимо, плафон. Ну або по якихось інших причинах не було його, була досить яскрава лампочка, що б'є в очі.Дрібничка, а неприємно. Попросила поставити плафон, причому попросила в перший же день круїзу. Відповідь потрясла своєю наївністю: а в нас немає, причому це була відповідь ДИРЕКТОРА КРУЇЗУ. Рада купити плафончик на найближчій стоянці - як говорить класик, "лише попусту пропав" , тому що так до кінця круїзу його й не поставили... ))
Дріб'язок у вигляді обколеної (чомусь строго по периметрі ) кришки бачка унітаза теж, як ви розумієте, не порадувала , але дріб'язок - вона і є дріб'язок :-)
Раковина в санвузлі настільки малюсінька, що струмінь води із крана ллється не в саму раковину, а на край оной так, що при користуванні краном людина виявляється весь окроплений водою...
(А ви помнете, так, що витяжки-те немає...?)
але залишимо багатостраждальний санвузол і перейдемо в житлове приміщення, у каюту тобто
При вході в каюту неприємно вразили плями на фіранках :-( Знову ж дрібниця, але все-таки...
Вікно в каюті спочатку зовсім не відкривалося, потім відкрилося. Але: коли закриваєш віконце, воно може й САМЕ відкритися. Добре, якщо вдень - потрібно - закриєш. Але непокірливе вікно ще й уночі відкривалося також за власним бажанням, через що моя старенька мама двічі вставала ранком із закладеним носом і почервонілим горлом.
Працівник судна, що по нашому проханню прийшов, що б це усунути, допомогти нічим не зміг, але знову ж привів залізний довід про те, що судну більше 50 років. Отут уже я не удержалася: «Ви ж скрізь повідомляєте, що судно пройшло реконструкцію й грошики берете відповідні, а у вас насправді все валиться й сипется»
(АЛЕ розумію, що зрячи це сказала: цей співробітник адже не брав участь ніяким боком у формуванні ціни круїзу... )
Я еше не дуже стомила вас? Тоді продовжу.
Ще при продажі круїзу в каютке була заявлена наявність присутності такого життєво важливого девайса, як телевізор. Він, так, мав місце бути. Але на цьому відповідність і заначивалось, тому що для того, що б сусіди навпроти могли у своїй же каюті подивитися свій же телевізор, У МЕНЕ В КАЮТІ повинна була бути включена в мережу якась, не побоюся цього слова, дивного розміру штепсельна вилка із кнопкою. А тому що ця вилка досить громіздка, те включивши її в мережу (а включалася вона через трійник), дві остающиеся вільними штепс.розетки в трійнику були жодного разу не доступні, і, наприклад, зарядити мобильник через цей трійник я вже не могла, а могла тільки чекати, коли сусіди переглянуть телевізор і я із чистою совістю зможу цю фигню із кнопкою з розетки висмикнути...
Отут треба сказати, на другий або третій день круїзу відбувся невеликий бунт на кораблі: пасажири шлюпкової палуби , незадоволені наявністю відсутності заявлених при продажі благ цивілізації викликали спочатку провідницю, тому що вона перша попалася на шляху, і спробували спочатку до її донести, що за 80 тис.руб. непогано було б надати пасажирам все те, за що вони, пасажири, заплатили. У відповідь почули тираду в дусі радянського махрового застою: «ви не мені ці гроші платили, я особисто нічого зі сплачених вами грошей не одержую, я одержую отут гроші, мені ніхто не доплачує» і ти ди. Прибулий на місце конфлікту директор круїзу запропонував пасажирам переселитися в іншу каюту. Двоє переселилися в каюту палубою нижче. Нам, після відмови від переселення на палубу нижче, запропонували каюту на цій же палубі. Але на жаль і ах, у ній виявилися всі ті ж вади... тому, вирішивши шило на мило не міняти, залишилися ми у своєї каютке. Ні, я звичайно запитала, на яку грошову компенсацію я можу розраховувати в наслідок наявних вад... Напевно, немає потреби приводити отут відповідь директора круїзу: ви напевно й самі догадалися.
Як я вже згадала, подорожувала я зі своєї старенької (78 років) мамою. Вона не тільки вже в похилих літах, але ще й, як і більшість людей її віку, має купу малу болячок. Отож одна із цих болячок припускає щовечірній компрес на ноги з настою лікарських трав. Із травами проблем не було ніяких, тому що вони були, а от із самим компресом виявилися набагато складніше: шматки марлі після компресів, випрані й віджаті, не говорячи вуж про рушники!!! сушитися не бажали жодного разу знову таки в силу відсутності витяжки в санвузлі. І якщо з марль удалося-таки домовитися, пристосувавши шматки її на ручки дверей у санвузол і вхідних дверей зсередини, те з рушниками ніяких домовленостей досягти не вдалося. Тоді я пішла до провідниці , пояснила ситуацію й попросила дозволу відносити мокрі рушники їм, замість одержувати свіжі. На тім і вирішили. І всі б добре, але за 3 дні до закінчення круїзу ця пісня з рушниками провідницям, видимо, набридла . А отут ще відбувся інцидент із довільним відкриванні їм уночі вікна, коли мама через це простигла. На след.вечір я пішла до провідниці просити додаткову теплу ковдру, тому що горезвісне вікно в каюті нікому на всю ніч закрити так і не вдалося. Мінут на 20-півгодини, навіть година - це ще можна, а от на всю ніч - нетушки...
Замість теплої ковдри мені принесли легеню. Пішла знову пояснюватися. Одержала відповідь: немає ковдр, вам покладене тільки однієї додаткове , теплого ковдри додатково вам не покладено. Говорю дамі-провідниці: тільки на нашій стороні на шлюп.палубі ТРИ вільні каюти. Чому звідти не можна взяти тепла ковдра??? Відповідь була вкрай проникливий : це треба йти шукати її, ключі брати... Пригадали мені отут і щоденну зміну рушників: виявляється, на цьому судні по якимсь там нормах покладено міняти рушники один раз у тиждень. Я-Те, дурочка наївна, думала, що купивши тура в каюті першого класу, могла розраховувати на зміну білизни в міру його загразнения..., ан немає! На питання про те, як бути, якщо противний рушник жодного разу не бажає сохнути через технічні неполадки в пристрої каюти мені були запропоновані розвішува мокрі рушники на кормі нижньої палуби й навіть запропонували показати мотузочки (або як вони там по^-морському називаються?), на які я повинна вивішувати ці мокрі предмети ну й, звичайно, стежити , коли вони висохнуть. Довід про те, що користування постільними приналежностями входить у вартість тура й уже оплачене мною, і що в договорі не передбаченоі обов'язки пасажира сушити\стирати\полоскати й протчая використовувані постільні приналежності якось не набув дії, зате знову було озвучено, що «ви не мені ці гроші платили, я особисто нічого зі сплачених вами грошей не одержую, я одержую отут гроші, мені ніхто не доплачує» і ти ди. Загалом, розуміння ми не знайшли й розійшлися кожна у свою сторону: провідниця - на раб.місце, я - шукати каюту директора круїзу, що треба вам сказати, зробити було досить непросто, тому що телефон цього директора, що друкувався щодня на інформаційних листках, відповідав «абонент тимчасово недоступний», а персонал на питання, у якій каюті живе директор круїзу незмінно запитував «а навіщо він вам» і взагалі тримався непохитно.
Ну й останній, напевно, мінус( а те вуж стомила я вас): після 23 годин від провідниць на вахті завжди моторошно разило спиртним, а ранком на вахті стояв моторошний захід перегару, що особисто мені жодного разу не додавало впевненості в благополучному завершенні круїзу ( а якщо сюди додати ще й сильну вібрацію неясної итиологии... )
Як добре, що ці мої побоювання не виправдалися!!!
Бажаю всім БЕЗХМАРНИХ ПОДОРОЖЕЙ!!!!!!!!!
І СПАСИБІ, ЩО ЗНАЙШЛИ ЧАС ДОЧИТАТИ ЦЕЙ ПОСТ ДО КІНЦЯ
На прaвах реклaмы:
Деловая женская одежда. Одежда делового мужчины. . купить балансировочное оборудование . Гинекология клиника урология. Гинекология эндокринология, клиники урология. . получения лицензии МЧС . развивающие занятия для детей при библиотеках