Волрекс-Турне - відгуки туристів про країни світу і відпочинок за кордоном

Розв'язав що зиму 2005/2006 ходити в застарілій дублянці, якось не хочеться, походив по московських магазинах, на «ЦСКА» з'їздив – усі або не подобається, або дуже дорого. Т.к. сам працюю в турагентстве, не з_чуток знаю про так званих «шуб турах у Грецію», ну думаю з'їжджу подивлюся, може й купівлю собі шубку. З туроператором визначився відразу, тому що знаю цей ринок і знаю що наш партнер єдиний серйозний оператор у північній Греції. Заявку мою підтвердили відразу, здав необхідні документи в понеділок, а в п'ятницю 02/12/2005 в 12-45, за московським часом, уже летів авіакомпанією «Російське Небо» з вогкого «Домодедово» у теплі краї. Літак являв собою середньостатистичний ТУ-154, але майже новий, через приблизно 20 хвилин польоту, усіх пасажирів стали пригощати напоями, у тому числі спиртними, від яких ніхто не відмовився, а ще через хвилин сорок запропонували поїсти, і знову ніхто не відмовився. Поїсти запропонували: омлет, макарони з куркою, булочки із шинкою й сиром, салат зі свіжих овочів, кекс і чай.На приклад я літав цього року на «Чеських авіалініях» - годували набагато гірше. Після їжі, не встигнуло очей зімкнути, як наказали пристебнути ремені й сказали що в районі аеропорту «Македонія» +18 градусів по Цельсию, судорожно подивився на календар – 02/12/2005… Сіли так, начебто не злітали, бурхливі авации з боку пасажирів були повністю заслуженни пілотами. Вийшовши з літака, зрозумів що з туроператором не помилився, це єдина компанія яка зустрічає своїх VIP туристів прямо в трапа літака, та ще на «Мерседесу». Я був не VIP, і пройшов з усіма в поданий автобус, який довіз нас до будинку аеропорту, і вже через 20 хвилин, усі, що прилетіли пройшли реєстрацію й вийшли в зал прильоту. Крім мого туроператора, стояли ще 3-4 людини з різними табличками, до яких ніхто чому те не праг підходити, 90%, що прилетіли підійшли до мого туроператора. Зустрічаючі дівчата, що стояли в гарн формі, що добре сивіла, видали нам фірмові обкладинки для паспортів, відзначили нас у списках, що прилетіли й проводили до автобусів. На аеропортовому паркінгу стояли кілька більших автобусів і кілька міні-басів, мого туроператора. Водії дуже чемно привіталися й уклали речі туристів у багажне відділення. Розсілися в автобусі, з нами сіли два гіди, усім роздали сік, який був так до речі й поїздка почалася, гід Лідія нас поприветствовала на землі богів, і видасться більше жодного разу не замовчала, розповідь її нагадував трилер від якого неможливо відірватися. Оглядова екскурсія по стольному граду Солонники, залишила у всіх учасників повну ілюзію того, що всі ми тут колись народилися… Подивилися всі починаючи з «старого міста», закінчуючи центром і храмом Св. Дмитра, у храму зупинилися, зайшли усередину, поставили свічки, помолились про вдалі покупки, тому що майже все приїхали по програмі шуб тура, і поїхали далі. А далі нас очікував трьох годинний переїзд у г. Касторья, але ні в кого навіть і думки не було про утому, автобус не їхав, а плив, тлом служила запальна грецька музика й розповіді Лідії, далі свої розповіді гід підтверджувала відеоматеріалами, у загальному доїхали також добре як і долетіли. Окремо треба відзначити майстерність водія – вищий пілотаж! У Касторью приїхали вже затемна, розмістилися в отеленні «Dedis», простенький, але цілком пристойний, з більшими номерами й балконами у всіх номерах з видом на гори. Відпочили й пішли на вечерю. Не можу сказати що я великий гурман, але вечеря мене більш ніж улаштував, і вдоволені туристи розбрелися по номерах на відпочинок. Сніданок був призначений на 9-00 і являв собою цілком пристойний шведський стіл, після сніданку стояла поїздка на виставку-продаж шуб – «едика». По дорозі з готелю на «едику», зробили зупинку в озера «Орестиада», такий вид величезного озера, гір і дуже гарних приватних будинків не пропустив ніхто, усе було знято на фото й відео. «едика» являла собою мегацентр, що полягає із трьох поверхів, на кожному з яких десятки павільйонів із шубами, кожушками, курточками з хутра. Багато туристів купили шубку в перші дві години проведені на «едике», інші розв'язали не квапитися й відвідати фабрики, які в нас були заплановані після обіду. Обід був включений у програму, шведський стіл з національної кухні розбудив у мені чревоугодца і я піддався гріху… Після обіду деякі туристи виявили бажання залишитися на «едике», з ними залишилася гід, водій і міні-бас. Інші, включаючи мене, поїхали по фабриках. Фабрики в них це не, щось начебто нашого «Червоного Жовтня» на 100 га. землі, а гарний приватний будинок, правда великий, з виставочним залом на першому поверсі. У процесі продажу, хазяїн бере безпосередню участь, чим доводить до сліз від сміху, хтось викрикує російські фрази типу: ЦИНА ПАДАРАК! один навіть топтав шубу своєї фабрики ногами, доводячи якість, але дійсно навіть після цього, на підлозі не залишилося жодного волоска. На перших три фабрика купували мало, сподіваючись що далі буде дешевше й більше вибору, усі так і трапилося. Тому що деяким було потрібно на одну фабрику більше часу чому іншим, тих хто вже все подивився – відвозив один з міні-басів, що випливали за нами по маршруту. У такий спосіб яка б не була більша група, усе було індивідуальне, було багато гідів, 3 міні-баса й автобус і кожний турист одержав свою частку уваги. На всіх фабриках нас пригощали коньяком, від якого по дивному збігові обставин, знову ніхто не відмовився. ДО 19-30 увесь автобус, а це 48 людей, був готовий до суворої російської зими, причому деякі підготували ще й своєї родички й знайомих. У готель ми повернулися коло 20-00. Утоми майже не відчувалося, уже боляче м'яко йшов коньяк на фабриках… На 21-00 був запланований «Грецький вечір» з вечерею, усе було дуже смачно, навіть напої, у тому числі й алкогольні, від яких по вже сложившейся традиції знову ніхто не відмовився… Далі було випробування на караоке, короткострокові курси грецьких національних танців, дискотека «кому за 40», і природно «клуб знайомств». Задоволені покупками, щасливі дами вимагали «Сердючку». Вообщем навіть самі скептично настроєні на шуб тур люди, що начиталися замовлених статей, – не приховували свого задоволення поїздкою, покупками, і звичайно ж роботою сторони, що ухвалює, виконаної на 5+. Ранком після сніданку, виявилося що серед нас люди прагнучі духовної їжі, я до них приєднався й нас на минибасе повезли на екскурсію в «Метеори» - діючі монастирі. Це місце повністю оправданно називають сьомим дивом світла краса, що потрясає, гір, повітря, яке хочеться вдихати до розриву легенів. Самі монастирі це те що неможливо описати, судити про них неможливо навіть по фотографіях – це треба бачити обов'язково! Дорога від Метеор до кінцевого пункту нашого призначення, г.Каликратия під Салоніками, зайняла близько 3,5 годин. По шляху ми відвідали національну таверну й дуже смачно й недорого поїли, деякі навіть випили... для них дорога була трошечки коротше… По приїзду в Каликратию, нас розмістили в отеленні «Mykonos Paradaise», що має категорії B, тобто 3*, в отеленні є SPA – центр, критий басейн, сауна, спортзал, гарні номери з балконом і видом на море. Готель дуже гарний, я б не зрівняв з ним багато турецькі п'ятизіркові готелі, честноговоря взагалі не можна порівнювати Туреччину із Грецією, це дві протилежності, відвідавши Грецію – Ви ніколи більше не поїсте в Туреччину або Єгипет, і будете вертатися сюди знову й знову… Тут немає фальшивої усмішливості, якщо тут посміхаються те від чистої душі, тут немає приславутого турецького All inclusive при якім з'їсти те нема чого…, тут нормальний, європейський напівпансіон з більшим вибором гарячих і холодних блюд. Повечерявши, пішли гуляти по місту, Калткратия – невелике містечко з безліччю магазинчиков, таврен на березі моря. У Каликратии мені дуже сподобався пляж, як мені потім сказали цей пляж уважається найгіршим на Халкидиках, не вважаючи Паралию Катерини. Великий плюс Каликратии, у її безпосередній близькості до Салонік, 25 євро, 20 хвилин грецької музики в таксі й Ви в Салоніках. Нічні Салоніки не зробили на мене великого враження, у центрі міста немає жодного нічного закладу московських масштабів, якщо прагнете відвідати гарний нічний клуб або так звані «Бузуки» - краще їхати в район аеропорту. Удень же Салоніки дуже цікавий у всіх відносинах місто. У день вильоту за нами заїхав автобус, водій допоміг усім укласти речі в багажне відділення й ми почали прощатися із цієї незвичайно гарної, теплої, дуже гостинною землею. У кожного туриста залишилося чітке розуміння того де він проведе свій літній відпочинок, а головне всі чітко розуміли яка фірма їх повинна зустрічати. В аеропорті до гідів і водієві вибудувалася черга з 48 людей бажаючих подякувати, поцілувати й попрощатися вже із друзями, а не просто гідами. Реєстрацію пройшли досить швидко, тому що всім нам допомагали в проходженні представники туроператора, відповідальні за цю ділянку роботи. Сіли все в той же ТУ – 154, знову не відмовилися від вина, поїли, пристебнулися, вдало сіли, поплескали, вийшли з літака, змерзнули як собаки, побачили злі особи москвичів і як те відразу ж розв'язали летіти назад…

Інформація взята із сайту про шуб турах у Грецію www.shub-tur.ru

На прaвах реклaмы:
Аквилонг депо. Вывод из зa запоя, кодирование от алкоголизма возрождение подробнее. Лечение запоев. . Театр сатиры и юмора, театр сатиры заказ билетов. Билеты в театр цены, афиша театр сатиры. . где купить права объявление и права купить москва . . Ремонт посудомоечных машин лучшие цены на доставку . . куда инвестировать деньги москва и область.