Популярні країни для відпочинку
Рим 2004. Зимовий розпродаж. Що купила.
Усю осінь я мріяла про розпродаж де-небудь в Італії, щоб розв'язати всі проблеми разом, поміняти джинси, купити нові чоботи, туфлі, кілька нових светрів, а якщо повезе, то можливо й куртку. Гроші відкладалися, у думках список покупок поповнювався й от я вже в Римі, їду в туристичному автобусі, забитому нашими співвітчизницями ( жодного чоловіка), доїжджаю в готель. Готель «Сан Ремо», три зірки, ви звичайно розумієте, усі просто, без изисков, номер з високими стелями, більш-менш просторий, вікна виходять у вузький провулок, як не дивно тихий. Я не можу порівнювати з іншими готелями Рима, але по розповідях колишніх туристів, це вважається непоганим готелем, недалеко від церкви S. Maria Maggoire, в 5 хв. ходьби від торговельної вулиці Via Nationale, в 3 хв. ходьби від метро. Не вважайте мене несерйозної, я прагла подивитися й історичні місця: Колізей, фонтани, відвідати Ватикан, але описувати їх я не буду, подивитеся в туристичні довідники, загляньте в енциклопедії. Зупинимося на мрії будь-якої жінки – опинитися на розпродажі, коли на вітринах накреслені такі приємні цифри – 50%, 70% і заповітне слово SOLDI.
Ранком, поснідавши в готелі (на сніданок завжди була тонко нарізана консервована шинка, сир, масло, джем, булочки, два глечики – один із соком з концентрату, іншої з молоком, мюсли кілька видів, за столом уже подають або чай або кава (обоє напою жахливі), отож запхнувши в себе несвіжу булку з маслом і джемом і запивши все це бурдою, за назвою кава, я вийшла в раннє італійське ранок, повітря свіже, небагато похмуро, як би не почався дощ, пройшовши кілька кварталів до заповітної площі Іспанії, я дійсно виявилася під заливним дощем, довелося сховатися під козирок під'їзду однієї дуже гарної вулиці й чекати на нього закінчення. Повз мене проносилися італійці різної підлоги на гучних мотоциклах, ішли щасливі власники парасольок і яких парасольок – зі спицями, що стирчать (випадкова поломка, подумала я) але… нарахувавши таких три штуки й один парасоль зовсім брудний, я щиро здивувалася. У Москві я не зустрічала подібного! Але от дощ закінчився й, пройшовши ще небагато, я виявилася на вулиці Via Corco, що полягає із суцільних магазинів. Серце моє прискорене забилося, мене зрозуміє кожна модниця, і виявилася за скляними вітринами великого магазину, з жахом там виявивши, що його асортименти мало чому відрізняється від ринку «Динамо», якщо не сказати що наш ринок буде получше. Те ж саме виявилося й в інших магазинах цієї торговельної вулиці. Згорнувши убік бутиков, я зрозуміла, що й бутики не відрізняються асортиментами, магазини має маленьку площу й нагадували філії в провінційних містах (порівнюю з Парижем). «Не там я ходжу!», так думала я, і як потім виявилося, більша частина нашої групи, але замучений нашими питаннями гід заприсягся, що інших місць у місті немає. Усі спроби знайти що-небудь варте, виявлялися безглуздими! Треба сказати, що й одягнені римляне відповідно, чесно говорячи, я не очікувала, що місто виявиться таким «пролетарським» (порівнюю з Миланом). Ще один сюрприз, у місті орудують карманники, гід нас відразу попередила про цей, але, очікуючи таке тільки в Москві, не закордоном, одна дама із групи втратилася наверненого телефону, якийсь нової, безумно дорогою моделі. Витяглися в центрі віртуозно із сумочки! Таке ж відбулося й з дівчиною з попередньої групи! До речі й у метро, на стінах вагона я розглянула написи, у перекладі означаючі: «Обережно, карманники!».
Тепер окремо про путівники. Усі ми мали різні видання путівників і читали, що втримуються там ради. Але, відвідавши зазначені там адреси обалденних! ресторанчиков, я зрозуміла, що це оплачена цими ж ресторанами реклама, на перевірку виявлялося, що це набиті туристами місця з поганою їжею й обслуговуванням. Куди краще маленькі сімейні ресторанчики, їхні адреси не розміщаються в путівниках, але зате їжа пальчики оближеш, тут і домашнє вино, вкуснейшая піца, лазанья, паста!
Так, у Римі просто лихо із супермаркетами, їх просто там немає! На щастя близько нашого готелю був універмаг «Upim», де на першому поверсі був хоч зубожілий, але супермаркет, де я купувала собі на вечерю фрукти й що - нибудь перекусити. Там я відкрила апельсини, таких смачних я не їла ніде й ніколи. З таким заходом, такі соковиті, такі солодкі, що в мене від задоволення просто кружлялася голова. Ще в Римі дуже дешевий алкоголь! Пляшка вина 3-4 євро, пляшка шампанского «Дон Периньон» близько 30 євро, що в перекладі на наші рублі становить усього 900-1000 руб. (у Москві, по-моєму, 80-90 дол.!), я спочатку повз цей відділ лякливо проходила, але одного разу, випадково зупинившись, побачила різницю цін між Москвою. Обід у мене виходив не менше 10 євро (піца + келих провина), вечеря 5 євро (фрукти, усякий дріб'язок). Так, мене збентежили місцеві туалети, які перебувають тільки в кафі й у ресторанах, де, незважаючи на всі прикладені зусилля, нажавши на всі кнопки, обвинувативши себе в тупості, ударивши по крану, я не могла витягти з нього ні краплі! Нарешті, мені підказали – на підлозі перебуває педаль, натискаючи ногою на яку, порціонно ллються вода. Може все про це знають і треба мною посміються, але що було, то було! Якщо будете купувати телефонну картку, то щоб її активувати треба відірвати її куточок, позначений пунктиром. І звичайно заходите в маленькі кафешки, щоб відсапатися за чашечкою ароматного капуччино, скрізь дуже, дуже смачним.
Разом: звичайно шок від побачених визначний пам'яток (особливо потряс Собор св. Петра й Колізей), а підсумок покупок склали тільки 2 светри, не ті туфлі, 2 пляшки, як потім виявиться обалденного провина, дуже гарний купальник, куплений за 1 євро (повезло) і дитячі речі племінникові.
чи Прагну я повернутися в Рим? Подумавши, відповім досить одного разу.
На прaвах реклaмы:
Недорого новостройки Москвы. Недвижимость Железнодорожный, новостройки в Калуге. . Аквадистиллятор дэ 4. Аквадистиллятор ДЭ-60. . сузуки кизаши в москве . фейерверки в москве . . мебель для кафе информация на форуме москва .