Волрекс-Турне - відгуки туристів про країни світу і відпочинок за кордоном

Давненько я мріяла про поїздку в Норвегію.. і от, нарешті, моя мрія здійснилася!!!

У вже знайомій фірмі ми із Ксюхой знайшли тур, що нам здався дуже цікавим. І ми вирішили забронювати місця вже в лютому на кінець червня,... АЛЕ виявилося, що місць уже практично ні,... а залишалися тільки самі задні місця в автобусі,... що ж робити нема чого довелося брати ці...

І так наша подорож почалася ввечері на Ленінградському вокзалі.

Нас зустрів гід - Левина Марія й відразу чітким командним голосом початку викрикувати прізвища туристів. Я взяла свої документи й стала чекати документи подруги, вона в цей час охороняла наші речі... І от я чую її прізвище й простягаю руку... АЛЕ!!! Марія сказала що віддає тільки особисто в руки й типу я можу бути вільна... довелося бігти й кликати Ксюху )) Взагалі це правильно... мало хто твої документи візьме а турфирме відповідай потім... Дружно поринули у вагон і відразу познайомилися з нашими сусідками по купі - два чарівні Тетяна)))

Рано ранком прибутку в Санкт-Петербург і відправилися до автобуса...

Ми відразу відправилися на гальорку й плюхнулися на сидіння й ОТУТ я розумію, що вибачите вся задница в мене мокра (((((( і в Ксюхи теж!!! Підхопившись виявляємо що з кондиціонера капає прямо на наші крісла... Ну от і початок поездочки, вирішила я...

Ринулася до Марії - підсумок: мене пересаджують уперед на вільне місце, Ксюху на сухе місце позаду, ...тому що сидіння там не відкидаються й на сусідніх двох теж сиділи люди, вийшло дуже тісно,... її увесь час там штовхали, пхали сусідки...

Границю під Виборгом ми перетнули досить швидко... якщо порівнювати з тим, коли ми їздили через Брест, те взагалі супер швидко ))).

Приїхали в Хельсінкі. Оглядова екскурсія була досить цікава, але тому що ми тут уже бували, то я не сильно заглиблювалася у вивчення околиць. У попередню поїздку ми там прошлялись майже доба )) Але цього разу в центральному соборі грав орган... обожнюю, коли орган грає такий неймовірний стан!!! І ще основним нашим завданням було розміняти грошей на шведські й норвезькі крони.

З Хельсінкі відправилися в Турку - стара столиця Фінляндії. Звідти відправляються пороми в Стокгольм. Пороми - це просто неймовірні будинки на воді!!! Титаник відпочиває))) У Стокгольм ми знову плили на Європі ))) уже знайомі палуби прямі дежавю якесь... Але каюту ми цього разу взяли на 4-х людина, зате познайомилися ще із двома панянками.. Оксаною й ще однієї Тетяною))) Відвідавши на вечерю шведський стіл і... потусив по порому...осіли в дискотеці кому за...))) Там живаючи музика й танцюють в основному люди старшого покоління. Фінам у школі в обов'язковому порядку викладають танці,... тому вони все великолепно танцюють!!! Надивившись на танцюючих фінів, відправилися на бічну... нам треба було гарненько виспаться перед тривалою дорогою.

Стокгольм! Тут ми теж уже бували.. але влітку звичайно місто виглядає інакше... Покаталися разом із групою по місту а потім поїхали на острів Юргорден. Музей Астрит Лингрен «Юнибакен» - прикольний для детишек звичайно але ми не удержалися й теж полазили по будиночках Пеппи й Карлсона й прокотилися на казковому паровозику))). А про деякі її казки я взагалі вперше довідалася. Чомусь у нас вони не так відомі.

Потім народ відправився до палацу дивитися зміну варти, а ми пішли в музей «Скансен» - етнографічний музей під відкритим небом. Туди свезени всілякі будівлі різних часів... у деяких будинках можна зайти й поспілкуватися з «хазяями» - люди в стародавніх костюмах що займаються розніми ремеслами))) Майже бігцем пробіглися по всьому музеї,... площа там немаленька а часу в нас було мало..., пішли пішки до автобуса...

Переїзд в Осло був дуже тривалий, і як тільки ми добралися до готелю мережі «THON» , відразу завалилися спати.

Осло! Гарне місто, королівський палац дуже скромний. Дуже сподобався парк Вигеланда - скульптора, що втілив у ньому всі людські прояви в житті, як духовні, так і тілесні... від народження до смерті... Музей «Контики» - відомого норвезького мандрівника дуже сподобався, ... реально побачила його знаменитий пліт «Контики» і корабель із очерету «РА» - пам'ятаю з яким інтересом я дивилася його фільми про подорожі .. і не даром йому за них вручили Оскар, що теж виставлений у музеї. По дорозі ми ще встигли заїхати в музей кораблів вікінгів - досить маленький музей, але мені здалися цікавим ))) такі прикольні плоскодонні тури й дуже древні!!!! Ще нам гід запропонувала з'їздити в музей едварда Мунка, але виявилося дуже мало бажаючих туди поїхати... дуже жаль...

Потім ми знову довго їхали в місто Ставангер. Готель «RICA FORUM HOTEL» був просто відмінний, але дуже високий і ніяк не вписувався в навколишній ландшафт... Чудовий шведський стіл на сніданок )))

Цей день у нас був дуже насиченим. Огляд міста Ставангер - приємне портове містечко, але весь перекопаний.... скрізь ішов ремонт набережних. Прогулянка на кораблику по Лисефьорду - дуже гарні види. З його відкривається вид на Pulpit rock - стрімку скелю, висотою 600 метрів над рівнем фіорду, її ще називають «кафедрою проповідника». ТАК! Фіорди - це такі вузькі рукави моря в сушу, які прорізав льодовик наприкінці льодовикового періоду ))). Після прогулянки ми поїхали в долину й звідти почали сходження до «кафедри проповідника». Підйом був досить важкий майже 2 години йшли нагору й стільки ж спускалися долілиць.. Але звідти відкривається зовсім приголомшливому, захоплюючому душу вид!!!! Хоча начебто тропа туди веде одна й туди піднімається купа туристів у нас кілька людей, у тому числі й Ксюха згорнули не в ту сторону й пішли в гори зовсім в іншу сторону... Коли я піднялася на Престукеннен (кафедру) те з подивом виявила що її там немає.. хоча вона пішла набагато вперед... я дуже хвилювалася... і мобильник не брав... добре що на спуску я неї зустріла... вона тільки піднімалася!!! От її розповідь:

Мий міні відкликання буде цікавий аматорам скоряти гірські хребти й перевали..

Pulpit, без сумніву, дивне місце, побувати на ньому просто необхідно... Та й добратися до вершини вдається навіть не підготовленим і далеко не молодим людям. У нашій групі була дивна туристка Тамара, що у черговий раз переконала мене в тім, що при бажанні людин може все.... Цій жінці незабаром стукне 70 років!!!! Вона й на Кафедрі проповідника побувала й до Льодовика з нами добралася.. і прекрасно себе почувала... Є все-же Жінки в росіян селеньях!!

Але коли вам одного підйому в день здасться мало, у вас є спортивний інтерес і витривалість, то можна встигнути паралельно з Pulpit побувати у високогірній долині. По висоті, на мій погляд, порядком переважаючу всіма популярний виступ..

Зізнатися, занесло мене туди випадково (я й ще четверо з нашої групи елементарно збилися із тропи), але відчуття "переможця Евересту" передати неможливо.

Тропа на Пулпит являє собою постійний потік туристів як до вершини, так і вже встигли там відзначитися... Я б сказала, що це головний орієнтир, якому треба випливати - люди. Звичайно ті, хто прокладав стежку, подбав про всіх нових аматорів сходжень і розставив на шляху проходження червоні оцінки... Правда в такий же спосіб відзначені ще кілька гірських маршрутів.. саме цей факт став причиною мого непростого підйому до настільки прекрасного місця паломництва.. Я теж дуже уважно випливала наскальним червоним написам. А моє егоїстичне бажання стояти на вершині першої із всієї групи, мене й підвело: у якийсь момент я просто не туди згорнула. Ну, зараз я навіть цьому рада, а тоді деякий страх заблудитися мене все-таки відвідав... Вообщем, крім бездумного вишукування интих червоних значків, бажано ще звертати увагу на покажчики (на розвилці коштують стовпи з дерев'яними стрілками) і на факт присутності людського потоку.

Звичайно підйом займає біля 2-х годин у спокійному темпі... Якщо не відриватися від колективу й не збиватися зі шляхи. Тоді на самому верху десь година часу на відпочинок, медитацію й пізнання себе залишається..

У результаті, наш підйом на Кафедру збільшився до 3-х годин і був не прямолінійним, а звивистим і тернистим. Та й на вершині довелося бути всього пари мінут (тоді як вся група, що залишилася, встигла помилуватися фіордом з висоти пташиного польоту, перекусити, відпочити й приступитися до спуска). Але зате я уверенна, що ми були тими рідкими щасливчиками, які забралися на самий верх цього гірського архіпелагу... і навіть залишили запис у книзі підкорювачів (є там така фенечка на вгорі)... От така забавна пригода вдалася мені пережити понад програму тура.

Хочу висловити окрему подяку нашому гідові-марії Левитиной. Чудовий чоловічок. Спокійна, адекватна, правильно реагуюча панянка. Нам з нею дуже повезло...

От така захоплююча розповідь у підсумку вийшов ))) але коли це все трапилося нам було не до сміху... ну добре, що добре кінчається ))) Утомлені ми повернулися в наш чудовий готель під Ставангером від відразу отрубились спати...

Рано ранком ми знову поринули в автобус і відправилися по гірських дорогах у саме дощове місто миру - Берген. Рекорд - 30 днів дощ, що не припиняється. Дороги в Норвегії дуже гарні,... пролягають через численні тунелі й дуже багато поромних переправ,... так що дивитися у вікно одна насолода ))). Берген - дуже симпатичне затишне містечко ))) нам повезло й навіть не було дощу!!!! А часом переглядало сонечко ))). Там ми погуляли пару годинок, пошлялись по магазинах, по рибному ринку. Я все хотіла спробувати поховану рибу - є в них там такий рецепт, де соленную рибу закопують у землю,... потім викопують і їдять..., але не наважилася, хоча багато хто з нашої групи накупили таких бутеров ))) И знову був дуже довгий переїзд по гірських дорогах.... По дорозі зупинилися в дуже гарного східчастого водоспаду - Твиндефоссен! Говорять що хто умиється з його вод помолодіє))) Я звичайно умилася))) Ночували в отеленні міста Гудванген. Крихітне містечко в долині, прогулялися там перед сном. Ішов дощ, і ми за 20 мінут обійшли, все містечко... робити нема чого відправилися спати...

І знову приголомшливий насичений подіями день!!! Чудовий самий вузький з фіордів - Неройфьорд!!!! Стрімкі скелі, обкутані хмарами, чайки, що вихоплюють прямо з рук хліб, що потрясає краса!!!! Чудова подорож залізницею Флом! З вікна поїзда відкриваються такі красивешие види!!! Одна із зупинок у водоспаду Кьесфоссен - дуже потужний красивейший водоспад! Спеціально для туристів там улаштовують подання дві дівчини, які зображують трольчих. По легенді іноді в родинах тролів народжуватися трольчихи дуже гарні схожі на людей, і вони хочуть вийти за чоловік за людей.... От тому вони біля водоспадів танцюють і співають, залучаючи наречених ))) Кінцева зупинка дороги на високогірному плато Мюрдал майже у вічних снігів але коштує поїзд там усього 15 мінут, тому ми на жаль не встигли збігати пограти в сніжки)))

У другій половині дня ми знову їхали до льодовика Бриксдайл - відгалуженню найбільшого льодовика Європи - Юстельсбреен. Піша прогулянка до нього була досить приємною ... там прокладена справжня ґрунтова дорога, а не тропа як до Пулпиту, тому ми йшли не поспішаючи, попутно фотографуючи чудові пейзажі гірських рік, водоспадів, гір і звичайно види самого льодовика. Льодовик незвичайного - бірюзового кольору й озеро в його подножья теж бірюзове... як приємно було умитися холодною найчистішою водою... До самого льодовика ми не пішли, там коштує огородження й попередження що це небезпечно... але що нашим туристам... всі пофиг і купа народу ломанулись до самого льодовика - типу поторкати.... Потім розповідали що відламав шматок льоду й стояв жахливий гуркіт... добре що всі живі залишилися...

Ночували ми у високогірному отеленні Каристова - дивовижний дуже затишний готель, у холі був камін, і так схотілося там посидіти розслабитися що я, власне кажучи, і зробила, як тільки ми завантажили речі в номер. Але єдиною проблемою виявилася недостача гарячої води.... Довелося ванну мені приймати ранком годинок в 6... добре, що я так рано встала,... хто встав пізніше й ранком спізнився,... вода скінчилася... Таке відчуття що воду там провели прямі з найближчого водоспаду))) настільки холодна була....

Ранком ми виїхали дуже рано, нам стояв досить тривалий переїзд по гірських дорогах із численними тунелями, у тому числі й по самому довгому тунелі в 24 кілометра... по ньому ми качалися аж три рази... захоплюючі відчуття... У ньому навіть є такі відрізки, де імітується денне світло, для того щоб водії не відключалися від одноманітності дороги й не викликало клаустрофобії...

Далі наш шлях лежав через Герангефьорд, подорожували ми по ньому на поромі разом з автобусом. Дуже гарні види сніжних вершин обкутаних хмарами, і дуже багато водоспадів!!! Найвідоміші з них «Сім сестер» і «Наречений», які розташовані навпроти один одного. Існує переказ що один хлопець сватався до семи сестер по черзі й всі йому відмовили ... з горя він спився...і от придивившись до водоспаду «Наречений», бачимо що посередині чітко проглядається пляшка...)))

Далі наша подорож пролягала по дорозі Орлів - високогірна дорога - серпантин... по ній ми піднялися вище хмар, зупинилися на оглядовій площадці, але мало що можна було розглянути через високу хмарність...І так ми прибутку в місто троянд і джазу - Мольде. Маленьке сучасне містечко, у ньому дуже багато троянд і часто проводять джазові фестивалі...Погуляли там години два... у спробах знайти супермаркет обійшли підлога міста...а виявилося що він був недалеко від місця де зупинився автобус))))

Наш шлях лежав на північ ... ми проїхали по відомій Атлантичній дорозі, що проходить по крайці Атлантичного океану через численні острови. Зупинилися там познімати мінут на 15... деякі встигли навіть злазити й умитися в Атлантиці)))). Зупинилися на ніч в отеленні «RICA HELL HOTEL» - чудовий!!!

Ранком відправилися в місто Тронхейм - першу столицю Норвегії, що була резиденцію архієпископа. Містечко дуже приємний і затишний, чудовий готичний собор, де коронуються монархи, музей у палатах архієпископа, ворота щастя, стародавні набережні з будинками на дерев'яних палях... Прогулялися там ми чудово, пари раз пройшлися по ринковій площі, прикупили на последок Ксюхе лопатку для різання сиру)))). Потім був дуже тривалий переїзд вшвецию. Приїхали в готель міста Сундсваль досить пізно й відразу відправилися спати...

Ранком знову довго їхали... Невелика екскурсія по Упсале - колишній столиці Швеції... піднялися в палацу Густава Васса, оглянули найбільший у Скандинавії Кафедральний собор і навіть заглянули в будинок Університету)))... І от настав час відправлятися назад у Стокгольм, звідки йшов наш пором у Фінляндію...

Пором знову виявився знайомим))) - «Фестиваль»!!! він поменше «Європи», усього 9 палуб... але такий же комфортабельний. По дорозі назад ми вирішили нарешті-те погуляти на последок поїздки й зібралися компанією спочатку на шведську вечерю, чудово посиділи))) а потім на дискотеці з живою музикою.... Дуже затишно було ))) Але отут почалася невелика хитавиця й майже все відправилися по каютах спати а я з однієї з Татьян))) пішла на молодіжну дискотеку відриватися!!! Пором по шляху робить усього одну зупинку на якихось островах... Махаючи нас попереджала, щоб ми в жодному разі не вивчали нові невідомі переходи... Був випадок, що одна жінка через таку цікавість зійшла з порома на цих островах,... а стоянка там усього 2 мінути... от вона й залишилася там одна із ключем від каюти й без документів... Тетяна - просто жадала подивитися на острови, але нам не вдалося їх побачити ((( стоянка була дуже пізно... а ми все-таки вирішили небагато поспати)))...

Рано ранком прибутку в Турку...завантажилися в автобус і відправилися в Хельсінкі. Взагалі по програмі ми не повинні були туди заїжджати, але Маша вирішила загорнути .... тому що поїздка проходила гладко й без запізнень. От на последок усі вирішили відірватися й кинулися в закупівлі ))) Особливо користувалися фінські ковдри... ними виявився забитий майже весь багажник автобуса)))) Так всі задоволені ми поїхали до границі... минули її досить швидко й загорнувши пообідати відправилися в Санкт-Петербург.... По дорозі в нас щось трапилося з автобусом... водили там поковирялись і неначебто можна їхати далі... але як я з'ясувала потім... добре, що несправність трапилася наприкінці поїздки, там зламався якийсь підсилювач двигуна й по гірських дорогах ми зовсім не змогли б їздити нормально,... так що нас пронесло ))).... У Питер ми приїхали години за 3 до відправлення поїзда, тому ми прогулялися по Невському)))) дійшли до Казанського собору й майже до Спасу на крові...

У поїзд поринули весело.... Усе по моєму квитку))) провідниці я чіт бовкнула що в нас група от і вона не дивлячись всіх наших пропустила)))) .. У Москву прибутку за розкладом ранком...

На закінчення можу сказати: Наша гід - Марія молодець!!! Дуже приємно було подорожувати з нашої дуже дисциплінованою групою, що не так вуж часто зустрінеш )))..... У цілому - подорож була чудово!!!!

На прaвах реклaмы:
производство бетонных тротуарных плит . оценка автомобиля, ra37 . квартира на час в москве . . йошкар-ола двери . . ммм-2011 сайт