вивести всі

Популярні країни для відпочинку

Відпочинок в отеленні «Шарм Холидей»

Начитавшись у різних форумах чужих вражень про відпочинок у Єгипті, ми з подругою потуже затягши пояси відправилися туди зустрічати Новий 2005 рік. Перед цим я сама собі дала слово, що неодмінно поділюся своєю думкою з усіма стражденними, що властиво й виконую для заспокоєння своєї совісті й графоманского сверблячки.

Так, я не блондинка, про що втім жодного разу не пошкодувала в країні пекучого сонця й не менш пекучих чоловіків. Але про усім один по одному.

Готель

Ми оселилися в отеленні «Шарм Холидей» - миле містечко для тих, хто хоче відпочивати поблизу від «вулиць задоволень», але не в самому епіцентрі нічного життя. Таксі не користувалися, ходили пішки - мінут 10-15 не більше. Від готелю йде мікроавтобус на пляж (в одного з водіїв такі очі, красивей яким я у своєму житті не бачила!), верталися завжди пішки - просто щоб прогулятися по вечірньому шармовскому "Бродвею".

Готель дуже навіть не поганий - упевнені 3*, хоча претендує на 4. Кухня цілком європейська, без місцевих изисков, так що «Имодиум» можна залишати будинку. Персонал - суцільні душки. Ми подружилися з нашої юної покоївки (вона була чоловіком, втім, як і весь обслуговуючий персонал готелю) і не скупилися на чайові, хоча, чесно говорячи, взяли не стільки щедрістю, скільки регулярністю. У відповідь вона складала нам ночнушки на ліжку (безпомилково вгадуючи де чия) у вигляді вигадливих візерунків і поблажливо доповідала нам зайві рушники в номер, коли ми тягли із собою парочку на пляж.

Бармени в міру чарівні й над міру балакучі, хоча не залишають свій пост ні за яких умов (у всякому разі, на словах). Взагалі будьте готові до того, що вам будуть будувати вічка ВСІ, незалежно від того в якому ви віці і якій зовнішності. Це приємно неимоверно й абсолютно ні до чого не зобов'язує. З росіянами в єгиптян складають цілком теплі відносини й у ваших силах уникнути зайвої настирливості й фамільярності, якщо такі мають місце.

Персонал на пляжі теж цілком галантний і навіть дружелюбний: виписавшись із готелю й розмістивши багаж на зберігання до вечора, ми без стиснення прийшли на готельний пляж, де нам однаково з милої улибочкой вручили по рушнику й на пам'ять записали їх за нашим номером. Єдине достоїнство, що не значиться в списку чеснот єгиптян, подвизавшихся на ниві туризму, - це моторність. На моє безневинне прохання поквапитися (мов, жахливо поспішаю), славний малий на ресепшне став рухатися як в уповільненій зйомці, ще пари мінут він вів якісь переговори з колегою, пересувався плавно й важливо й тільки через 10 мінут з видом ображеного достоїнства приніс мені гроші, які я просила обміняти. Що залишалося робити? Я осяйно посміхнулася (прийом ефективний і випробуваний у будь-яких ситуаціях) і вибачилася за свою безтактність. Він великодушно мене простив і більше не дувся.

Новий рік

Властиво новорічна вечірка вдалася, хоча нічого понад-особливий не трапилося. Місце за столиком стояло передчасно забронювати, причому товариш записуючий щосили намагався зберегти чистоту націй, прирікаючи жадібних до спілкування росіян нудитися на Новий рік у компанії своїх же соотечестенников і тужливо поглядати на столики, зайняті іноземцями. (У підсумку вийшло як на стадіоні: одні трибуни були зайняті росіянами, інші італійцями, треті прибалтами й т.д.) Прикидатися не тим, хто є насправді даремно: у товариша зірке око й чуйне вухо, ну та інші бюрократичні цінності.

Сам фуршет були рясні й різноманітним, особливо гігантські торти у вигляді гітари, годин, будинку й т.д. У подарунок від готелю кожний постоялець одержав пакет зі святковим умістом: ціпок-дуделка, ковпак з фольги, бенгальські свічі й ще якоюсь шарудливою дурницею. Дешево й приємно. Зі святкової програми незвичайно гарний був танець живота у виконанні чоловіка (господи, що він витворяв стегнами!) і кілька концертних номерів з характерним національним колоритом. Дискотека запалила, але не надовго, хоча аниматори трудилися без халяви. Плазувала італійців уже через годину після фуршету звалили в нічні клуби, і як говорять, створювали черги в найдорожчих з них (тільки москвичам дано оцінити подібні понти!).

Араби (переважно чоловіка)

В арабів добре розвинене почуття прекрасного: ну не можуть вони безмовно пройти повз гарненьку жінку. Не варто гніватися на них за це. До того ж представте: місцеві жінки ходять так щільно запакованими, що не дають чоловічому погляду жодного шансу на насолоду. А от заморські дами (будь-якого віку й будь-якої комплекції) хизуються з оголеними пупками, спинами й іншими звабними частинами тілами, які до фіналу відпустки бувають так відполіровані жадібними чоловічими поглядами, що ледь не блищать!

Кому як, а мені араби подобаються. У всякому російським жінкам, не розпещеним любовним красномовством своїх співвітчизників, є чим побаловать себе. Чого отут тільки про себе не почуєш, яких тільки поетичних опусів вони не складають! І такі ж душки: те із зіркою тебе зрівняють, то з місяцем, то з ангелом, то з медом. Мій особистий хіт-парад компліментів практично весь складався з об'єктів небесної тематики. Причому сказано все було з таким непідробленим обожнюванням, з таким томлінням в очах, що, нехай вони хоч тричі брехуни, не можливо не одержати від цього витонченого чуттєво-інтелектуального задоволення. Чим я й займалася протягом цілого тижня - безкарно й самозабутньо. Розпуста, скажете ви? Так, але сугубо лінгвістичний, хоча якщо прийняти за істину твердження (для мене ця істина абсолютна й сумніву не підлягає), що жінка любить вухами, то арабів можна вважати самими мудрими спокусниками всіх часів і народів, тому що саме на наші рожево-прозорі вушка й націлений весь їх некволий поетичний арсенал.

Так що боятися арабських медяних мов не коштує, інакше ви пропустите про себе щось головне, про що наші чоловіки напевно догадуються, але не зізнаються навіть під катуваннями. Така от несправедливість, виправити яку можна навідуючись у Єгипет раз у рік (або кілька років, залежно від того як швидко ви витратите отриманий заряд упевненості у власній невідпорності!).

Шопинг

Крамнички із усякими сувенірами ми взяли за правило відвідувати щовечірнє - так, просто подивитися як у музеї. Всі покупки були зроблені в останній день, і я, що не вміла дотепер торгуватися, проробляла це по-російському хоробро й весело. За всіма правилами східної торгівлі, ціну треба збивати втроє, а те й учетверо - компроміс звичайно перебуває десь у цих границях. Я ж з якимсь бесівським бешкетництвом купувала все за ту ціну, що призначала відразу. Допомагали капризно надуті губи, стрілянина очами й отакими лінощами в рухах: мов, ну не хочете - не треба, я пішла. Діє безвідмовно. У вигляді бонусу ви одержите парочку компліментів найвищої якості (по місцевих мірках) і яка-небудь дрібничка. Із дрібничками поострожнее, від деяких презентів доводилося уворачиваться із працею. Хоча як знаєте. Єдине, на що дійсно не варто купуватися, так це на заклик про допомогу: мила дівчина, чи не допоможете рекламку російською мовою накалякать або в книзі відкликань чого-небудь начеркати. За це вас напоять якою-небудь бурдою типу кофе-некофе (не рекомендую: пошкодуєте, що не прихопили «Имодиум»!) і обов'язково запарять мозки так, начебто ви прийшли за покупками, а не кинулися великодушно рятувати торговців від руйнування.

У магазинах парфумерії можна одержати непоганий сеанс масажу, навіть якщо нічого не купите. Досить посопеть носом і зробити вигляд, що знемагаєте від застуди. Добрі руки відразу посадять вас на диванчик і почнуть робити цілющі паси на особі при участі якої-небудь запашної есенції. У такий спосіб моя подруга умудрилася одержати повноцінний масаж практично на все тіло (за винятком стратегічно важливих місць), дійсно позбутися від нежиті й тихо побалдеть від маніпуляцій масажиста, які роблять чудо еквівалентне за вартістю в Москві 40 доларам.

Екскурсія в Каїр

Туди ми відправилися всупереч дорожнечі й здоровому глузду, про що згодом анітрошки не жалували. День пройшов чудово, хоча й почався трохи зарано - у четрие ранку й закінчився за півгодини до закінчення вечері в отеленні. Але все це дріб'язку, головний - це Каїр.

Ніколи не зможу зрозуміти того, кому може не подобається цей велетень. Зрозуміло, Каїр справжній також відрізняється від наших напівказкових подань про нього, як лубочно-глянсові листівки Москви від Першопрестольної в дійсності. Але хто посмітить сказати, що Москва від цього програє?

Каїр. Здається тільки одне це слово лоскоче уяву й туманить свідомість. Однак приїхавши туди, я першою справою дала рішучу відсіч розчаруванню, що намагалося захлиснути мене гіркою хвилею відразу ж по прильоті в аеропорт. А разочаровиваться було отчого: романтичному погляду мандрівника Каїр аеропортний представив волаюче неподобство нескінченних смітників і не туман, що піддається ідентифікації, марніло і якось безвольно висячий над обрієм. Останній найменше нагадував чарівний зефір зі східних казок і виявився банальним смогом, що затьмарив репутацію далеко не першого мегаполіса. А Каїр саме мегаполіс, що б там не говорили недоброзичливці. Йому геть-чисто далека європейська педантичність в оформленні вулиць і розверстці доріг (що не дивно), через що його портрет не може бути вписаний в одне цільне полотно. Якщо дивитися на місто в ілюмінатор, він вражає не стільки своїми масштабами, скільки якоюсь навмисною плішивістю, коли ділянки міста величезними жмутами розкидані по великій території й, здається, зовсім свідомо уникають зближатися один з одним.

Вигляд Каїра найкраще проілюструє отаке клаптеве панно в стилі печворк, де є присутнім усе: філігранно-мереживна в'язь мечетей, неповторних у своїй подібності один на одного й схожих у своїй неповторності, оксамитова жовтизна вапняку, з якого побудовані багато споруджень, грязно-сірий атлас дорогий, що в'ються друг над іншому й сплітаються в тугі ажурні вузли, мутна гладь Нила, що розкинулося широкою стрічкою, обрамленою те бахромою висоток найсучаснішої користі, те махровими квадратиками завзято зеленіючих городів, які на тлі сіро-жовтого міста виглядають недоречно й навіть вульгарно. Це чи не краса в її найвищому, хаотичному втіленні?!

Ну так досить лірики. У плані програми екскурсії значилися Національний музей (my love forever!), фабрика папірусів і парфумерії (так помножить Аллах процвітання бізнесу Аль Файедов!), піраміди в Гізі (остерігайтеся жадібних бедуїнів і їхніх верблюдів, що безжалісно мінують настільки коштовний історичний простір своїми, пардон, екологічно чистими екскрементами) і обід у ресторані-поромі на Нилі. Сюрпризом у програмі стало відвідування найстаршої мечеті з довжелезною назвою й величезною площею. Наш гід не зміг удержатися від полум'яно-популістської мови про іслам, і тільки парочка чуйних вух (природно наших) уловили слабкі відгомони пропаганди. Але гід був справжній профи - отакий масовик-витівник, що сипле російськими примовками й прислів'ями (так здраствує МГУ, що дає чудове утворення іноземним студентам!). По ходу екскурсії він не тільки ділився з нами знаннями, але й попутно перевіряв як міцно ми їх засвоїли, змушуючи групу хором відповідати на каверзні питання типу "скільки дочок було в Рамзеса другого".

У підсумку времяпровождением були задоволені все: і ті, хто млів від прилучення до стародавності, і ті, хто без суєти й поспіху встиг затариться папірусами, єгипетськими аромамаслами й серебрянними картушами (медальйонами), прикрашеними іменним гравіруванням.

На прaвах реклaмы:
Продаем ручки parker качество на высоте . как продвигать сайт найти информацию . . Купить дикоросы Бабочка в интернет-магазине . Заказ забора. Стандартный забор из проволоки. . Плетеная мебель из лозы: корзины плетеные, кресло качалка. Плетеную мебель из лозы и ротанга.