Популярні країни для відпочинку
Відпочинок в Австрії.
Усім добрий час доби. Багато подорожую, багато де побувала: Австрія, Угорщина, Німеччина, Іспанія, Італія, Кайманови про-ва, Канарські про-ва, Китай, Куба, Ліхтенштейн, Мальдівські про-ва, Мексика, Чехія, Швейцарія, Ямайка. Але написати вирішив у перший раз. Приводом стало хамське відношення приймаючої сторони в Австрії, агентство "Мегаполюс Подорожей на Таганської", перебуває вул. Таганська, буд.26, стор.1 ,www.megapolus.ru/main/megapolus_taganka/. От що в них написане на сайті : "Допомогти з вибором, уникнути штампів, звести до мінімуму негативні моменти підготовки й очікування самої подорожі-завдання які ставить перед собою наш Салон. Ми ніколи не забуваємо, що наш головний капітал - клієнти, добрі людські відносини, яскраві враження, якими щедро діляться ті, кому ми змогли допомогти. В основі нашої діяльності лежать чотири непорушних принципи:
- висока якість
- найкоротші строки
- конфіденційність
- професіоналізм". Після поїздки мені, і думаю ще багатьом мандрівникам з нашої групи, смішно читати ці заяви. Можу із упевненістю сказати, що в Австрії, конкретно в Мету ам Зеї, сервіс приймаючої сторони - гірше нікуди. Але про усім один по одному.
Наша поїздка відбулася в найвищий сезон, з 30.12.2006 по 06.01.2007 р. Ннас група з 6 чоловік, три пари. Тур планували ще з вересня. Взагалі те я люблю подорожувати індивідуально, але отут така ситуація що необхідно було врахувати запити всієї нашої групи, і ми вирішили звернутися до туроператора "Мегаполюс Подорожей на Таганської". Звернулися в агентство на початку жовтня. Менеджер, що підшукував тура, стала Надія. Вона чомусь відразу перейшла на "ти" ( і це при першому нашім візиті), але, проте виявилося цілком знаюче питання. Природно турів залишилося мало, і ми вже вибирали з того, що залишилося. Спочатку ми хотіли в Ишгль, але, зіставивши фінансові інтереси всієї нашої групи, вибрали Мета ам Зеї. Надія запропонувала гарантована ( і це на початку жовтня) готель Gasthof steinerwirt, за ціною 1299 євро на людину(хоча я можу й помилятися, але порядок цифр такий, + - 50євро). Випросили знижку, цілих 3%, про щастя, і це при повній вартості нашого тура більше 7400 євро. В інтернеті знайти готель непросто, але знайшли. Краще шукати на гугле, от инфа по готелі: Gasthof Steinerwirt
Familie Schwaninger, Dreifaltigkeitsgasse 2, A - 5700 Zell am See
Phone: +43 / 6542 / 72502
Fax: +43 / 6542 / 72502 - 47
Email: office@steinerwirt.com
А от і адреса: http://www.steinerwirt.com/
Готель 3*, але номера більші, тягнуть навіть на 4*, щоправда, у номері немає біде, але це дрібниця. Так само в отеленні відсутня сауна, як сказав керуючий готелю (він дуже схожий на телепровідного Малахового, так ми його й прозвали у своїй групі) влади міста не дозволяють йому поставити сауну. У номері є телефон, теледо, шафа й 2 ліжка. Обстановка в номері нагадує меблі з «Икеа». Ще відволічуся на опис готелю. В отеленні майже всі номери відрізняються, у нас було 3 дабла, і порівнювали тільки наші номери. У якімсь номері є килим на підлозі, десь є додатковий диван, але номера всі відмінні. На першому поверсі перебуває ресторан, один із кращих у місті!!! Кімната-Сушарка перебуває внизу ( -1 поверх), там же є гладильна кімната. Готель розташований в 2 мінутах від підйомника "Сіті експрес", так що до гори рукою подати. Обстановка в отеленні дружелюбна, скрізь дизайнерські меблі й картини, які можна купити. Правда, ціна "позахмарна". Ну, повернуся до поїздки.
Отже, наш виліт повинен був відбутися 30.12.2006 р. в 06.00 ранки з аеропорту "Внуково". Аеропорт "Внуково" це щось, народу раз в 5 більше чому в стані пропустити термінал вильоту. Природно скрізь величезні черги й присісти відпочити просто ніде. Нас 6 чоловік, куди або приткнутися в 6 разів важче. Нарешті знайшли місце в "Шоколаднице". Їсти й пити можна, а от покурити ніде. І взагалі ніде покурити, у туалеті не можна, а спеціальної кімнати немає. Мені, як курцеві з досвідом, цього дуже не вистачало. За годину до передбачуваного вильоту вирішили закупитися в "Дьюти фри". Дівчин залишили за столом, а самі пішли. Мінут через 20, бачимо наших дівчин, вони встали й пішли від столика, добутого так важко, начебто посадка повинна починатися. Вийшли з магазина, дивимося на табло, а там оголошення про затримку нашого рейса на 2 години. От засідка. Сісти куди або неможливо, не тільки в кафі, але й просто. Народу, як у вагоні метро в "годину пік". Подітися нікуди, і вирішили заглянути в зону "Вип" з питанням " чине найдеться містечка?". Добродушна дівчина запитала скільки нас, і, довідавшись що нас 6, нітрохи не зніяковівши, запропонувала нам усім місце. Увага!!! Заплативши по 650 руб. з людини, ми одержали супер сервіс. Отже, у вартість включено: вода кожна (кола, мінералка, соки), салатик овочевий, супчик (бульйон), бутерброди (із сиром, ковбасою й червоною рибою), вино (червоне, біле). Все це включено в будь-якій кількості. Так само можна вживати свої напої, лід і склянки офіціанти приносять швидко. І природно можна курити!!! І можете не турбуватися про час свого вильоту, люб'язна дівчина нагадає й проводить до стійки реєстрації, як тільки з'явиться інформація про ваш виліт. Супер сервіс!!! У цілому ми просиділи там 6 годин. От така була затримка. Причому говорили, що по метеоусловиям Зальцбурга. Недалеко від нас там сидів чоловік, і він через ноутбук дивився веб-камеру Зальцбурга, погода стояла там ясна. Так що, чому відбулася затримка, це питання. В 12.00 по Москві, оголосили посадку, але сівба в літак, ми просиділи в ньому, не злітаючи ще близько 2 годин (ніколи більше чартером не полечу). Чия провина в цьому, так і залишилася загадкою. До речі цей бардак може підтвердити телеведучий "Сам собі режисер" Лисенков, він летів тим же рейсом. Отже, замість 7 ранку за часом Австрії, ми прилетіли близько 15.00, із загальним запізненням на 8 годин!!! Просто жах.
Австрія нас зустріла без снігу, але зустрічаючий гід Світлана, заспокоїла, що на горі сніг є. Час у дорозі від Зальцбурга до Мета ам Зеї близько 1,5 години пройшли майже непомітно. Проблеми із зустрічаючим гідом почалися ще в автобусі. Всім туристам роздали конверти з інформацією й ваучерами на готель. Там ще перебували два купони на знижку: 5% на встаткування в «Интерспорте», і 3% на обід або вечерю сумнівного виду турецького ресторану. Одержавши ваучерів на розміщення, група туристів з 6 чоловік ( не наша група) виявила, що жити вони будуть у різних готелях, 4 чоловік в одному отеленні, а 2 інших, в іншому отеленні. Оплачували тур вони, так само як і ми, на початку жовтня. Гід Світлана, наплювавши на їхні проблеми, продовжувала іншим туристам впаривать ски-паси, говорячи, що краще купити їх у неї й одержати відразу ввечері, тому що в кас підйомника величезні черги. Тих туристів просто ігнорувала. Так вони й доїхали до місця, не вирішивши проблему в шляху. Ми довідалися пізніше, при вильоті, що їхня проблема так і не зважилася. Автобус приїжджає на автостанцію (згодом це місце збору на всі екскурсії), і звідти на таксі (миневине) розвозять по готелях. Гід розповів, де місце зустрічі (у підйомника "Сіті експрес"), і все роз'їхалися по готелях. Про готель коротенько вже розповідав, повторюся, дуже сподобався. Коли розселилися, пішли на зустріч із гідом.
До кас підійшли близько 16.45, народу не було ні єдиної душі. Тільки ми, 6 чоловік ( за всі 7 днів відпочинку, черга в каси ми так жодного разу й не побачили). Ми вибрали ски-паси 5 з 7, це значить, що можна качатися будь-які 5 днів з тижня. Коштує такий ски-пас 174євро на людину (один день коштує 40,5 євро). Далі пішли брати встаткування напрокат. До речі кажучи, ми брали інвентар в "Интерспорте", не найдешевше місце. Все встаткування ділиться на 2 класи: Топ і Вип. Топ - це встаткування минулого сезону, а Вип - це новітнє встаткування. Ми брали лижі, тому ціни привожу на них (Топ клас): 1 день - 29 євро, 3 дні - 79 євро, або можна 6 з 7 - 129 євро. Вип за ціною, дорожче на 30%. Поруч є місця, де лижі можна взяти по 14 євро/день. Зате в "Интерспорте" є безкоштовна послуга зберігання, що дуже зручно. Устаткування залишали прямо там, із собою брали тільки черевики.
Ранком 31.12.06 уставши раніше, десь в 8.00, поснідавши, пішли на гірку. Сіли на "Сіті експрес", у кабінку (там міститься 4-6 чоловік), і мінут через 10 минулого на середині гори. Кінцева зупинка "Сіті експреса" на висоті 1320м. Там є навчальна гірка( 150-200 м.), кафе ( Gasthof Mittelstation) і крісельний підйомник, на 4 чоловік, далі наверх. Крісельний підйомник піднімає на висоту 1650 м. Там є 3 шляхи: або ліворуч, на червону трасу; або праворуч, дуже полога, прекрасна синя траса; або прямо й пересадження на транзитний підйомник, і поїздка наверх на висоту 1900м. Відчуття словами не передати. Дивишся долілиць, дух захоплює. Краса невимовна. Перша думка виникла: як спускатися те? Страшнувато. Є місця, де ви їдете поруч із обривом, і чомусь немає огородження. Так що один неспритний рух, і летіти прийде метрів 20-30. Є й сині, і червоні, і чорні траси. Скрізь на розвилках коштують покажчики з номером траси. Заблудиться неможливо. Покаталися чудово, до 15.00, перекусили ( у середньому по 20 євро), і вирішили відправитися на самий верх, щоб оглядітися, що і як, без спорядження. Піднялися на транзитному підйомнику на висоту 1900м. Пофоткались, огляділися, і поїхали назад. Час близько 16.00, підйомники працюють до 16.15. Їдемо долілиць, нас 4 чоловік. І от, на транзитній зупинці, де в нас повинна бути пересадження, двері підйомника не відкрилися. Ми поїхали долілиць, у сусіднє сільце Шутдорф. Нагадаю, що наше встаткування залишилося на сусідній горі. Розуміємо, що виходу ні, і нам оведеться їхати знову нагору. Час 16.15, приїжджаємо долілиць. Нас просять піти з підйомника. Пояснюємо, що наш інвентар перебуває на іншій горі. Похитнувшись, мінут 5, нас відправляють наверх. Доїхали до транзитної зупинки, вистрибнули. Добігаємо до крісельного підйомника, і об жах, він виключений. Ледве ледве впросили включити його. Прождали, сидячи на підйомнику, близько 10 мінут, але на щастя його включили (видимі, ми такими були не першими), і ми поїхали долілиць. В 16.50 ми благополучно спустилися до «Сіті експресу». Наше встаткування стояло неторкнуте, хоча зі слів гіда, буває що крадуть. І немає ніякої кімнати начебто розшуку загубленого/залишеного встаткування. У підсумку, ми в числі останніх спустилися з гори долілиць, по дорозі обговорюючи, що було б, з нами, не включи добрі австріяки крісельний підйомник. До нового року залишалося 7 годин.
Задоволені й щасливі, ми стали готуватися до святкування нового року. До речі кажучи, напередодні ввечері 30.12.06, ми сказали на ресепшн, про наше бажання купити феєрверк. Дівчина із задоволенням запропонувала нам свою допомогу, і на 100 євро ми накупили салюту.
Новий рік відзначили радісно, і навіть 3 рази. Спочатку Російський, через годину Український ( у нашій групі були 2 представника України) і ще через годину Європейський. Було дуже весело, багато салюту, диско на площі й багато щасливих людей. Веселощі тривали годин до 5 ранку. Відвідали 3 дискотеки. Сподобалося, щоправда, народу було дуже багато. Як кільки в банку. Уразили місцеві аборигени, молодь років по 20. Два представники, неабияк випивши, намагалися мені розповісти правду життя. Не вийшло... Будьте пильні, руссо-туристо, облико морале!!! Ворог не дрімає!!! Провокація можлива в самих несподіваних місцях. Природно, що наступного дня ми прокинулися годин близько 12. Зрозуміло, що ні про яке катання мови бути не могло, тому що сильно боліли ноги з незвички. Спуск із гори ( з 1900м. до 1320м.) займає в середньому мінут 15-20. Після Підмосковного катання (парк Вільний, Сорочани) це дуже довго. Ми вирішили піти погуляти. Все містечко Ціль ам Зеї можна обійти за 15 мінут. Чудесне, маленьке містечко. У Москві, Надія говорила, що на озері (Ціль ам Зеї) можна ковзатися. Але погода нам не дозволила. Температура була 0 + 3. Снігу зовсім не було.
Ранком 02.01.07, вирішили поїхати на Капрун. Ски-Бас ходить кожні 15 мінут. Їхати туди приблизно 35 мінут. При наявності ски-паса квиток не потрібний. Капрун просто супер. Висота 3200, льодовик одне слово. Снігу по вуха. До речі на висоті температура була -10 і сильний вітер. Так що хто поїде туди, не забудьте прихопити із собою підшоломник, що закриває рот і ніс. І природно окуляри. Години через 2, пішов найсильніший сніг. Снігу було так багато, що навіть підйомник зупинили, десь на годину. Потім качалися як фри райдери, по трасі, як по цілині. Загалом, було супер. До вечора повернулися в готель.
Тим же ввечері (02.01.07), вирішили піти на зустріч із гідом, щоб купити екскурсії. Зустрічали гіди Світлана й Інна. Знову стали свідками, як один розгніваний турист, висловлював свої претензії Світлані. Вирішили купити екскурсії: Зальцбург і поїздку в Мюнхен. Інна нас «розвела» на джерело в Бад Гоштайн, сказавши, що там дуже гарні водоспади й це її сама улюблена екскурсія. Оплатили Зальцбург, 3 чоловік по 31 євро + 12 євро за екскурсію, на кожний. Оплатили Мюнхен, 3 чоловік по 50 євро. І оплатили Бад Гоштайн по 39 євро/людин + 14 євро рулька. Причому, коли оплачували екскурсії, ніхто навіть не заїкнувся про те, що поїздка може не відбутися, якщо не набереться необхідний мінімум. Попросили тільки попередити заздалегідь, не пізніше 14.00 попереднього дня.
Увечері того ж дня (02.01.07) пішов сильний сніг, за добу випало близько 40див. опадів. Ранком 03.01.07 на горі в Мету ам Зеї була цілина! Звичайно, ратраки рівняли схил, але сніг усе валив і валив, так що всі себе почували фри райдерами. Природно, ні про яку екскурсію замість катання не могло бути й мови. Так що я подзвонив гідові Світлані в 13.00, і повідомив, що в Зальцбург, двоє із трьох не поїдуть. Вона відповіла все о.к., зустрінемося ввечері. Увечері, задоволені, ми прийшли на зустріч із гідом. Була тільки Світлана. Коли присіли за стіл, Світлана оголосила, що через нас (двох чоловік), зірвалася екскурсія в Зальцбург для всіх туристів, тому що вони не набрали необхідний мінімум!!! Чули б ви, яким тоном це все було висловлено. Мене елементарно вичитували як першокласника, хоча я попередив неї заздалегідь. За мої ж гроші, мене принизили й образили. Який мінімум для даної екскурсії вона повідомити відмовилася. Спочатку начебто все йшло нормально, ми вирішували, який варіант прийнятний для третьої людини з нашої групи (вона не качалася), «Парк сніжних атракціонів» або Инсбрук. У який те момент, Світлана оголосила в категоричній формі, що не бажає з нами розмовляти й, тим більше щось вирішувати для нас!!! Вона запропонувала повернути нам гроші, і не влаштовувати більше ніякої екскурсії для нас. Вела вона себе по-хамски, розуміючи свою безкарність. Ми заглянули в її папери, і побачили, що на екскурсію в Зальцбург було записано 15 чоловік, а в Инсбрук тільки 7 чоловік. Т.к. двоє з нас відмовилися від Зальцбурга, те очевидно по їхній бухгалтерії кворуму з 13 чоловік не вистачає. Зальцбург перебуває від Мета ам Зеї в 1,5 годині їзди, а до Инсбрука їхати години 3. Отож, в Инсбрук (180 км.), групу з 8 чоловік вони відправити можуть, а в Зальцбург (90 км.), група з 13 чоловік економічно їм не вигідна. Автобус і туди й туди їде однаковий. Така логіка мені не зрозуміла. Адже очевидно, що Инсбрук у два рази далі Зальцбурга. Але видимо, мабуть, це було не всім. Тим часом до неї звернулася ще одна група туристів із претензією. Виявилося, що вони придбали екскурсію «нічне катання на санках». Екскурсія повинна була відбутися 02.01.07 в 16.00. Придя до місця зустрічі, і прождавши там більше години, вони пішли, так і не дочекавшись екскурсійного автобуса. Подзвонивши Світлані, вони довідалися, що екскурсія перенесена на 03.01.07 у теж час. Але й 03.01.07, з 16.00 по 17.00 ніхто так і не приїхав. Т.е. люди, провели більше 2 годин чекаючи автобуса, а їм ніхто навіть не повідомив. А група була не маленька, людина 10!!! У підсумку, Світлана повернула їм гроші, навіть не вибачившись. Так тривало більше 1,5 годин. Загалом, абияк, ми домовилися (Світлана снизошла), що наша людина поїде замість Зальцбурга в Инсбрук. Нам це коштувало 2 години напружених переговорів з нею. Помітьте, 2 години нашого дорогоцінного часу!!! На нашу думку, гід повинен пропонувати різні, комфортні варіанти рішення нашої проблеми. Вийшло всі навпаки, це ми пропонували гідові, як «разрулить» наше питання. Гід повинен бути нашою опорою, а вийшло, що вона була проти нас. Але ж Світлана, була в них старшим представником!!! Як я довідався (зі слів одного з гідів), зарплата в них становить 700 євро, плюс відсотки від екскурсій. Зрозуміло, що за такі гроші працювати ніхто не захоче. От і перечікують вони там сезон, до моменту, коли можна буде виїхати в Туреччину або на Кіпр. Дивно тільки одне, чому туристи повинні терпіти весь цей бардак за свої ж гроші? Якщо мені захочеться такого «икстрима», то я краще зволію бути ображеним у Москві, а не їхати за образами за тридев'ять земель. Раджу Московському керівництву фірми, уважніше підбирати співробітників на цю посаду.
Весь наступний день (04.01.07) качалися в Мету ам Зеї. До речі знайти російськомовного інструктора виявилася проблемою. Інструктори, які мало-мало говорять російською мовою - одиниці. Є чехи, але вони тільки небагато говорять, і дуже погано розуміють, коли їм говориш російською мовою. Учите англійський. Увечері, в 16.00, поїхали в Бад Гоштайн. Ми було п'ятеро, шостий член нашої групи був в Инсбурге. Дорога займає біля години. Цього разу гід була Маша. Приїхавши в місто, замість обіцяної прогулянки, нас відразу відвезли до джерела. Хто прийняв це рішення, загадка. Марія оголосила, що купання займе близько 3 годин. Ми попросили її прогулятися до водоспаду, і провести екскурсію. Вона змушена була погодиться, і повела нас до водоспаду. Мрячив дощик, погода була огидна, але ми йшли до нових вражень. Через мінут 20, Марія сказала, що краще йти іншою дорогою, і всі (нас було 5 чоловік) повернули у зворотну сторону. Ще через 20 мінут, очевидно устав і промокнув, вона запропонувала повернутися назад до джерела. Ми (троє хлопців) пішли в басейн, тобто купатися в джерело, а дві дівчини залишилися чекати в холі. Виявляється, я до цього й не підозрював, вода із джерела попадає в басейн разом із хлоркою!!! Очевидно в Австрії інші джерела. Звичайно, там є ще близько 7 парилень, але всі вони загальні, і паритися там треба нагишом. Загалом, нам не сподобалося. По закінченні водних процедур, нас відвезли в ресторан, сумнівного «турецького» походження, де нагодували рулькой. Було це близько 23.00. Представте, як почували себе діти, яких угораздило приїхати на таку екскурсію (у Москві було 01.00 ночі). Через 1,5 години ми рушили назад. Марія запропонувала заїхати до водоспаду, подивитися, але тому що час був уже пізніше, усе відмовилися. Бачачи що всі хочуть спати, і всі утомилися, вона уклала, що там, у принципі й дивитися не на що!!! От така «улюблена» екскурсія Інни. Інна, якщо читаєш це відкликання, респект!!! Цілковите розлучення, тому що поїздка коштувала 39 євро на людину, плюс вартість рульки 14 євро/шт. Ми довідалися, що купання на джерелі, коштує 17 євро на 3 години. Т.к. наші дві дівчини не скористалися послугами джерела, мабуть, гроші можна було б і повернути (34 євро). Але чомусь гроші ніхто не повернув. Фактично вийшло, що ніякого гарного водоспаду ні, і всі з'їли рульку по 53 євро. Чи варто було їхати в таку далечінь, і витрачати свій дорогоцінний час на це. У Мету ам Зеї рулька коштує 17-21 євро. Так що моя рада, відмовляйтеся від цієї екскурсії. Крім втрати часу робити там нема чого.
05.01.07 наша група розділилася, 3 поїхали в Мюнхен, 3 залишилися качатися. До Мюнхена їхати довелося близько 2,5 годин. На щастя, цю екскурсію їм зіпсувати не вдалося. Дуже сподобалося. Ну й, звичайно ж шопінг. Розпродаж, знижки від 30% до 50%. Приємно. Попили пива в самої розкрученої пивнушке «НВ». Між іншим, до Гітлера, десятьома роками раніше, у цієї пивнушке влаштовував постійний сходняк хтось Ульянов В.И.. Одночасно в ній можуть відразу сидіти до 1000 чоловік, а в 19.00 відкривається 2 поверх, це ще плюс 1000. І хлопцям, які залишилися качатися, сподобалося. Накаталися вдосталь. Наступного дня ми полетіли.
Хочу відзначити, що відпочинок удався, тільки завдяки нам самим. Ми самі собі зробили відпочинок. Якби не такий потворний прийом, було б просто супер. Моя рада, якщо не хочете зіпсувати собі відпочинок, не спілкуйтеся з гідом Світлана. Я отут прикинув, а, скільки ж коштувала моя година відпочинку? Після нескладних підрахунків вийшли 7,04 євро/година.
Виходить, що затримка в 8 годин в аеропорті, і наша «живаючи» бесіда з гідом Світлана, ще плюс 2 години, обійшлася кожному члену нашої групи в 70,4 євро. На шістьох це вже 422,4 євро. А знижку при покупці тура, нам зробили тільки 220 євро. Із чиєї вини ми втратили стільки годин нашого дорогоцінного відпочинку, думаю, всім зрозуміло. Наші гроші турагенство чомусь не вважає. Жаль, усе могло б бути набагато краще.
Тепер кілька практичних рад тим, хто вперше їде туди: з Москви беріть те, що є. Все інше можна купити там: носки спеціальні 14 євро, шапка із флиссом від 30 до 60, окуляри від 15 до 200, рукавички від 10 до 199 (з підігрівом). У загальному якщо чого не купили отут, там усе знайдете, не заморачивайтесь. Можна так само купити й устаткування, наприклад лижі із кріпленням коштують від 199 до 800.
Так ще ледве не забув про спортивний центр. Він перебуває поруч із автобусною станцією. Там є басейн (одна назва), кілька парилень і крита ковзанка. При наявності ски-пас, вхідний квиток можна купити йз знижкою. У басейн - 13 євро (рушник + 2 євро, але можна зі своїм), на ковзанку, разом із прокатом - 7 євро.
P.S. Спасибі менеджерові Надії й всьому московському офісу за подарунок у вигляді кухля, кожному.
На прaвах реклaмы:
очки харьков . самсунг телефоны. . контейнерные перевозки по россии лучший бесплатный сайт . . Мониторинг транспорта описание технологии и продукции. Системы мониторинга транспорта в Бузулуке. . удаление вмятин без покраски цены