Популярні країни для відпочинку
Я знову в аеропорті Анталия!
Звичайно, було б набагато краще, якби ми прилетіли в Даламан. Це всього 70 км до готелю, а з Анталии до Ликии - 250 км. Але це нічого. Ми їдемо дуже комфортабельним трансфером, весела компанія, а за вікном миготить уже звичний, але однаково вабливий пейзаж турецьких гір. Кам'янисто-червоний колір упереміш із зеленню...
Зупиняємося перекусити. Нас пригощають турецькими коржами із сиром, потім подають чай, кава з різноманітними насолодами.
Ми їдемо далі. От уже й Фетхие. До Ликии залишилося зовсім небагато, усього 15 км. В Олюденизе перед нами відкривається панорама: море, острови, гори. Я далеко не вперше в Туреччині. Шостий раз відвідую саме Ликию. Але щораз, коли перед очами виникає цей пейзаж, мене охоплює божевільне відчуття захвату й щастя. Це зовсім незвичайне місце. Природа створила воістину райський куточок на березі пронизливо-бірюзового моря. Тут зливаються воєдино Середземного й Егейське моря. Може, тому вода така прозора і яскрава.
Ми в'їжджаємо на територію готелю. Коли їду в Ликию, мене постійно мучать сумніви, куди селитися, в «Вилладж» або «Резиденцію»? Добре скрізь! Цього разу ми будемо жити в «Вилладже». У нас із подругою номер з видом на сад, але відмінно видно й море.
Ура, речі розпаковані, ми прийняли душ, сидимо на балконі й насолоджуємося видом навколо, при цьому маленькими глоточками потягуємо прохолодне турецьке вино. Триповерхові будиночки «Вилладжа» з'єднані між собою безліччю переходів і сходів. В отеленні повністю збережений природний ландшафт, тут сполучення дикої природи й доглянутого саду. Все це надає готелю якийсь своєрідний колорит. Ти як би перебуваєш у комфортному місці, чудовий номер, душ, кондиціонер, але однаково залишається відчуття первозданної, недоторканої краси.
На вечерю ми всією нашою компанією направляємося в турецький ресторан «Софра», розташований у глибині готелю. Дуже близько підступають гори, а замість даху - розкидисті галузі сосон. На сцені дівчини виконують танець живота. Нам наливають вино, розносять ароматний турецький лаваш, а кульмінаційний момент вечора, коли під удари барабана з величезної ями дістають запеченого ягняти. Наш вечір ще не закінчений. Ми можемо піти на дискотеку, подивитися шоу-програму або просто посидіти в кафі, у басейну біля «Резиденції» послухати живу музику.
Щоранку ми прокидаємося під спів птахів і шум моря. Не кваплячись збираємося, міркуючи про те, де будемо снідати, обідати й вечеряти. Ще б! Три величезних основних ресторани, 5 спеціалізованих, 2 дитячих, 14 барів. Хочеться спробувати всі й при цьому, послу повернення додому, з подивом не виявити, що набрано кілька зайвих кілограмів!
Після сніданку направляємося на пляж. Повинна помітити, що пляжі готелю «Ликия» - це просто казка. Зовсім не треба мчатися з ранку раніше, щоб зайняти місце ближче до моря або під навісом. Усього досить. І навісів, і лежаків, і пляжу, і моря. Гальковий пляж довжиною 750 метрів і піщаний пляж, довжиною 650 метрів. Мінут 10 ми міркуємо, куди ж приземлитися, у підсумку розташовуємо речі й у моря, і під навісом. Вода проста чудо. Тим більше, що цілий рік у цьому місці температура води майже ніколи не опускається нижче 20 градусів. Але мої друзі ще по черзі обходять і плавають у всіх басейнах на території готелю, яких тут дев'ятнадцять. Ніколи не розуміла, навіщо йти в басейн, якщо є море. Але в кожного свої бажання. А я дуже люблю відплисти подалі від берега й дивитися на готель: на тлі гір у бузковому серпанку яскраві будиночки, сходи, площадки, що цвітуть кущі, фонтани. Казкове місто, а навколо гори, море й безліч островів...
Сьогодні в нас подорож на яхті. Цю екскурсію відвідаєте неодмінно - ви одержите масу вражень і задоволень. Маленька яхта відходить прямо із причалу готелю. Але в нас дуже більша група, і ми відпливаємо на великій яхті із причалу в Олюдениз. Більше 20 невеликих островів розкидано в узбережжя Олюдениз. Ця чудова подорож триває майже цілий день. Ми зупиняємося в якого-небудь острова, робимо невелику екскурсію, плаваємо в разюче прозорій воді. На яхті жарять барбекю, пригощають вином, турецьким чаєм. Серед цих островів, до речі, перебуває й острів Святого Миколи. Його часто відвідують прочани з різних країн, але надовго на острові залишатися не виходить, тут немає прісної води. І ще чудове місце зовсім недалеко від Ликии, це долина метеликів. Ми підпливаємо до місця, що оточено скелями, що йдуть у море. Вони створюють як би кільце, що розкриває вихід у море. Спускаємося на берег, величезні кущі олеандра, високі квітучі кактуси й ні одного метелика. Виявляється, щоб їх побачити, треба підніматися нагору в гори, а простіше спуститися по скелях...
І наступного дня відправляємося на екскурсію за назвою каньонинг. У нас інструктори з дуже екзотичной зовнішністю. Одного ми між собою називаємо «Бандерас» Він абсолютно не говорить російською мовою й по-англійському, але в лічені мінути пояснив нам, як треба поводитися в горах і як правильно спускатися зі скелі. Нас обв'язують якимись мотузками, одягаємо каски на голову, і по черзі з подругою переборюємо три спуски 30, 60 і 60 метрів. Майже по стрімкій стіні, місцями навіть у сполученні з поточної з гір водою. Наш захват передати словами просто неможливо. Я тільки тепер розумію людей, для яких гори - це життя. Утомлені, але абсолютно щасливі, ми нарешті-те добираємося до місця, де живуть тигрові метелики. Їх зараз зовсім мало. Не сезон, але я представляю, яка це краса, коли сіра стіна раптом, по змаху палички перетворюється в червоно-чорний феєрверк. Коли метелик сидить на стіні, вона буквально зливається з нею, а розкриті крила - червоного-вогненно-червоного кольору в чорну смужку. Ми ще майже година спускаємося або просто сповзаємо, з каменів долілиць, ми чекає яхта, і вже по морю добираємося в готель. Увечері - ідемо в мій улюблений ресторан у Ликии - «Нептун». Ми сидимо на відкритій площадці, піднімаючись над морем. Грає арфа й скрипка. Сонце сідає, острови й гори зараз у пурпурно-жовтогарячому серпанку. Шумлять сосни. Вода в басейні подсвечивается різнобарвними вогнями. Вечір знову схожий на казку.
Щодня ми любуємося парашутистами, що ширяють над околицями. Дуже заманливо політати на параплане й помилуватися готелем з висоти пташиного польоту. Кілька днів боремося із сумнівами й страхом і, нарешті, записуємося на стрибок. Природно, з інструктором. Мінут 50 нас піднімають у гори на відкритому джипі. Якщо в мене й були сумніву, стрибати чи ні, то тепер я впевнена, що стрибну. Вертатися назад по цій дорозі немає ніякого бажання. Наша група по черзі злітає з гори Бабадалан, із двокілометрової висоти. Страх поступово улетучивается, і я вже спокійно дістаю фотоапарат і починаю робити знімки. Потім навіть прошу інструктора виконати трохи «піруетів» у повітрі. Тепер неосяжна панорама моря, гір, островів і вся величезна територія готелю « Ликия-Велд» 370 000 кв. м далеко внизу, 40 мінут ми ширяємо в повітрі, насолоджуючись простором і волею...
Зараз лежу будинку на дивані, дивлюся фотографії, слухаю композицію Рассела Сименса Comfortable place і подумки несуся в Ликию. Я впевнена, що через якийсь час знову поїду в це дивне й незабутнє місце.
На прaвах реклaмы:
Порядок ведение наследственных дел. Нотариус ведение наследственных дел. . надгробные памятники изготовление, порядок установки . Сувенирная продукция ручки с логотипом. Сувенирная продукция бизнес наборы с нанесением. . Такси Москва лучшие цены на доставку. Такси Москва заказ круглосуточно. . стоимость платных консультаций гинеколога в Екатеринбурге