Популярні країни для відпочинку
Залізничний тур у Прагу на травневі свята
Залізничний тур у Прагу з 01.05. по 09.05.2007 (у Празі з 3 по 7 травня), туроператор – Амиго Турс.
Що ж, почнемо.
1 травня, приїхавши в Москву з Пермі й нагулявшись до червоних носів (погода, треба сказати, була зовсім не для піших прогулянок, вітер був такий крижаний, що хотілося не виходити з метро, а то, куди прагли сходити на екскурсію, було закрито, благо на театри це не поширювалося, і ми відвідали театр Сатири, що залишило незгладимі приємні відчуття), отож, ми прийшли на вокзал. Представник Амиго Турс прийшла раніше призначеного часу хвилин на 15, роздала документи й посадкові місця, почекала призначеного часу, щоб усіх проінформувати й пояснила загальні питання, аж до того, як користуватися полками у вагоні (спасибі їй за подробиці, нічого не було упущено, у дорозі в нас питань не виникало), і ми пішли на посадку. До речі, місця в нас (ми їздили втрьох) минулого все в одному купі, що нас порадувало, тому що начитавшись відгуків про поїзд в инете, ми побоювалися додаткових незручностей. Так, купе це дійсно щось ... Очевидно, вони розраховані на поїзди з одним нічним переїздом – увечері сіл, ранком вийшов. У вагоні було дуже холодно. Я лягла спати в куртці (другий раз після Москви не пошкодувала, що все-таки її надягла), під ковдру!! Пекуче мені стало тільки над ранок, коли вагон розтопився. Потім було всі нормально, навіть включали кондиціонер (працював!). Цілий день їхати в такому купі затяжко, але можна, хоча якби були чужі, то було б набагато гірше. Купе виглядає так: три полки (ширше, чим у наших поїздах) перебувають одна над іншою на одній стінці. Під першої невеликий контейнер для сумок, але по висоті знову ж не такий як у нас – перша полиця перебуває нижче, тому сумки туди входять тільки невисокі. На іншій стінці поруч зі столом відкидне сидіння. Тільки на ньому й зручно сидіти, коли все полки розкладені. Стіл піднімається, у ньому перебуває раковина із краном (вода текла тонким струмком, натиснеш на кран - поки кнопка вертається в колишнє положення, вода тихенько біжить). Так і томилися. Зате у вагоні по дорозі назад усе було краще – просто відкручувався вентиль, вода йшла нормальним струменем. Але однаково зручно, що вмиватися можна було в купі. Є кілька гачків і плічка для одягу. Були також робочі розетки, що дуже зручно для підзарядки телефонів. Туалети: в одному кінці вагона дуже маленький, в іншому – великий. Ще: в одному із двох вагонів, у яких їхала наша група, не було титана (нам повезло, ми потрапили в нормальний вагон), іншим же носили воду в чайнику з нашого вагона. Провідники доброзичливі, що на тому, що по дорозі назад. У Бресті поїзду поміняли колеса, тому що європейська колія вже нашої. Процедура теж досить цікава – вагон піднімають, одну зчіпку коліс викочують, іншу ставлять. Потім стояли десь у Польщі години 3,5, щось було з локомотивом. Через це спізнилися в Прагу на 2 години. Але це ні на що не вплинуло, представник Амиго зустрів нас на пероні, сказав, що першу екскурсію через запізнення перенесли з 9 годин на 11, роздав пам'ятки із програмою й тем, як добратися від готелю до місця зустрічі, а також карту Праги з описом найбільш великих магазинів, ресторанів і т.п. Потім нас проводив до автобусів, розсадив відповідно до готелів, і ми поїхали (нас, що їхали в Кристал і Дум, було небагато, і ми розмістилися в мікроавтобусі).
По приїзду в готель (Дум), водій провів нас до ресепшену, передав на ресепшен необхідні документи, нагадав, що екскурсія в 11 годин, побажав усього гарного й виїхав. Ми все заповнили, здали сумки в камеру, тому що заселення було після 14.00 і поїхали шукати місце зустрічі.
Першою справою потрібно було роздобути крони. По радах з інтернету інших туристів, гроші розв'язали зняти з картки (Visa). Поруч із готелем є невеликий супермаркет з банкоматом, там ми й зняли, у результаті, за зняті 6000 крон вичлось 130 рублів комісії (курс був 1 кс = 1,25 р). Знову ж за порадою з инета купили проїзний (діє на всі види транспорту) на кілька днів за 280 кс. Цю езденку при первісній поїздці потрібно прокомпостирувати, на ній відзначиться дата й час першої поїздки й дата й час витікання дії проїзного ( у нас надрукувалося 03.05.10.14, минає 07.05.10.14, тобто повних 4 дня виходить). Т.к. наш готель перебував далеко від центру й добиралися ми на 3-х видах транспорту (автобус, метро, трамвай, хоча останній можна було виключити й дійти пішки), те проїзний виправдався вже на 3 день перебування в Празі, та й зручно – не заморачиваешься щодо квитків, сідаєш і їдеш, куди тобі треба й скільки треба. Так, контролерів ми теж жодного разу не зустрічали, хоча їздили дуже багато. Метро в Празі дуже сподобалося (46 станцій, 3 лінії). По архітектурі, звичайно, з московським не зрівняти, але по чистоті й поїздам – слів немає. Склад не гримить, як шалений, спокійно можна розмовляти, у вагоні ніяких огидних заходів. Крісла всі цілі, чистенькі. Їхати одне задоволення. Двері автоматично не відкриваються, щоб увійти або вийти, потрібно нажати на кнопку ( відповідно, є усередині й зовні). Одна похибка, все-таки, в Амиго Турс найшлася (ну а в кого не буває помилок?). У пам'ятці був невірно зазначений номер трамвая, яким можна доїхати до Порохових воріт. Загалом, виїхали не туди, потім повернулися, у прохожей запитали, як доїхати, вона нам дружелюбно пояснила по-англійському, доїхали, а тому що спізнювалися й часу шукати не було, довелося знову запитувати – і знову ніяких негативних емоцій, більш того – парубок довів нас практично до воріт. Загалом, спасибі пражанам, які, незважаючи на юрби обридлих туристів, залишаються готовими допомогти людьми. Спізнилися ми на 15 хвилин, добре, що це була пішохідна екскурсія по місту й у програмі було описано, по яких вулицях спочатку вона проходить. Так що знайшли ми нашу групу відразу й, задоволені, пішли обдивлятися краси Праги. По ходу екскурсії гід показала групі, де можна вигідно поміняти гроші, не знаю, який там був у них курс і відсотки (євро на крони), але думаю, не вигідніше, чим у нас із картки, потім розповіла про те, де можна поїсти й про туалети. Гідом була Наталя Філатова, мені сподобалася. Невдоволення з її боку я не бачила, більше того, вона опікувалася, щоб усім було зручне, під час екскурсії відвела півгодини на перекус, показала кафешки, де б ми могли поїсти, тому що з поїзда не їли. Про краси празьких вуличок і будинків писати не буду, тому що однаково не зможу це виразити словами, усе дуже сподобалося. Після того, як оглянули Карлов міст, нас чекав теплохід. Чесно говорячи, найменше впечатлила саме теплоходная екскурсія по Влтаве. На цьому ознайомлювальна екскурсія закінчилася, Наталя поцікавилася, хто куди збирається далі йти, порекомендувала, як краще добратися до необхідних місць, терпляче відповіла на різноманітні питання й ми розійшлися. Ми поїхали в готель заселятися. Коли туди добралися, часу було 17.30, а наступна екскурсія в 19.00 (Кржижикови фонтани), ми явно не встигали (добиратися більше години, а хотілося ще опорядитися) і на неї розв'язали сходити з іншою групою.
Взагалі народу було дуже багато, особливо італійців і туристів зі східним типом особи ( швидше за все, японці).
У другий день були Градчани й Празький Гради (Кафедральний собор св. Витта), собор був відкритий, фотографувати було можна. Після того, як ми оцінили всю його красу, нас провели в урядовий сад з фонтанами, акуратно постриженими газонами, що розгулюють павичами й прудиком, у якім живуть качки й досить великі риби.
На третій день поїхали в м. Карлови Вари. От місце, де б я прагла провести не один день, дуже мало я встигнула обійти за відведене нам час, а так хотілося й хочеться зараз. Найкращі фотографії саме звідти, дивлюся на них і любуюся. Так хочеться забрести на яку-небудь вуличку, де поменше людей і просто постояти, насолоджуючись архітектурою будинків, тишею, співом птахів і заходами квітучих рослин. Ні, у Карлови Вари треба їхати як в окремо взятий місто з необмеженим часом. По дорозі назад хтось попросив зупинитися в заводу Крушовице, зупинилися, затарились, поїхали далі.
У четвертий день була додаткова екскурсія, куди ми не поїхали, а замість цього сходили в зоопарк. Лише в цей день погода підвела. Усе інше час був сонячний, близько 18 градусів. А отут покрапав дощик і було прохолодне. Але це не перешкодило нам провести в зоопарку 6 годин (квиток на весь день коштує 100 кс). Зоопарк теж сподобався, у звірів дивні умови, кліток ні, простору більший, створені умови, максимально наближені до їхнього природного життя. Прокотилися на фунікулері.
П'ятий день – день від'їзду. У призначений час (7.50) автобус забрал нас із багажем у готелю. Було гарне те, що за списком ми були другими, тому нам удалося подивитися багато частин міста, поки ми збирали всіх туристів нашої групи. Хочеться також відзначити пунктуальність наших туристів, чекати нікого особливо не довелося. Поїхали в г. Кутна Гора, відвідали там Каплицю з костями, незвичайно. Сама Кутна Гора - маленьке містечко з маленькими вуличками, часу там було небагато, нас попередили, що тут усі дуже повільно в плані ресторанів, так і вийшло – довелося буквально заковтувати їжу, щоб не спізнитися на автобус, тому, на жаль, задоволення не одержали й оцінити належним чином не змогли (спочатку чекали їжу хвилин 30, потім попросили прискорити процес, а то б, напевно, і зовсім голодними залишилися). Після цього поїхали в замок Чеський Штернберк. Обстановка, звичайно, вражає. Попадаєш в атмосферу тієї епохи й випробовуєш дивні відчуття, коли після споглядання портретів, інтер'єрів погляд падає на фотоапарат або камеру турист^-туриста-сусіда-туриста.
Окреме спасибі водієві Юрієві, що возив нас на екскурсії.
От і всі, потім нас привезли в Прагу на вокзал, Наталя пояснила, як користуватися камерою схову, коштує 60 кс, можна використовувати тільки монети 5, 10, 20 кс, причому з кожного гнізда несе так, начебто з іншої сторони міський смітник. Поки я ходила й міняла купюри, Наталя пішла, і я не встигнула її за все подякувати. Тому хоча б отут прагну сказати їй велике спасибі за екскурсії, гарний настрій, турботу й людяність. Вокзал там не блиск, тиняються незрозумілі особистості, напевно, як і скрізь. До поїзда залишалося 5 годин, ми пішли бродити по Празі, єдиною тривогою був дорога назад – але отут теж усе вийшло добре, нас знову визначили в одне купе у вагон з титаном. Загалом, усе пройшло прекрасно, Амиго Турс організоване все було гарне, дротиків ніяких не було, гід гарний, негатива з боку пражан не зустрічала. Хочеться повернутися в Прагу без фотоапарата, щоб спокійно походити й усе розглянути.
Кілька слів про отелення. Готель (Дум***). Номер був на 6 поверсі, у номері: у коридорі холодильник і сейф (сейф працює при наявності чипа, який можна одержати на ресепшене за доп.плату, сейфом ми не користувалися, усе носили із собою, нас було троє, проблем десь доглянути за сумкою, потримати її не було). 2 кімнати (більші) – в одній 2 ліжку, в інший диванчик. Туалет, ванна. Рушника за 5 днів не міняли жодного разу, з іншого – мило по шматочкові на людину й туалетний папір – по рулону. У кімнатах - тумбочки, шафи, радіо, ТВ (не показував, антена, очевидно, теж за доп.плату, але нам не треба було). Номер чистотою не вразив, особливо помітно було у ванною – на стіні над раковиною чорні патьоки. Єдине негативне враження про отелення. Ну а так, у загальному- те, нормально. Так, ще в один з вечорів якісь підлітки бігали по коридору й постукували у двері, але потім угомонилися. Спати ніхто не заважав. Сніданки: шведський стіл, сир, ковбаса ( один раз спробувала – не сподобалося, несмачна), масло, булочки, кекс був смачний, тільки приходити треба було до 7, а то від нього нічого потім не залишалося, замість нього потім викладали нарізані булочки, теж смачні, але з кексом не зрівняти, мюсли, сметана, повидло, з гарячого – сосиски, рис чергувалися з макаронами, кетчуп, в останні дні була несмачна гірчиця замість кетчупу. З питва – чай, кава, молоко, холодний чай. З голоду не вмреш, різноманітності, як говорять, обмаль, але мені вистачило, тому що перший раз була за кордоном і порівнювати мені не із чим. Що ще написати про отелення? Недалеко (приблизно в зупинці шляху убік центру, а відстані між зупинками невеликі) перебувають 2 продуктових супермаркету – Lidl і Albert. Ціни трохи нижче в порівнянні із супермаркетом поруч із готелем. Кошика для продуктів перебувають зовні, щоб побрати одну, потрібно в отвір вставити монету 5 кс, відчепити, а потім, після покупок, поставити назад, виштовхнути монетку планкою від сусіднього кошика. От так, і не розкидані ці кошики всюди навколо магазину. Усе продумане. Що ще здивувало, так це те, що водії пропускають на пішохідному переході. Як би він не нісся (у центрі, звичайно, не розженешся, але на окраїнах їздять досить швидко), обов'язково зупиниться й пропустить, навіть якщо за ним ніхто більше не їде й навіть якщо це автобус ( у нас на зелений-те боїшся переходити!!, а на зебрі пропускають тільки якщо поруч гаишник коштує). У плані чистоти вулиць – у центрі почище, а тому, де ми жили, і недокурки валяються, і папірця. За собаками забирають у спеціальні пакетики, які висять на спеціальних стовпчиках на вулицях. Бомжі в Празі, звичайно, теж є, але днем їх майже не видне, в основному вони ходять раннім ранком і пізнім вечором.
Що ще помітила – відсутність золота на людях. Прикрас взагалі мало – максимум кільце й сережки (усе срібне). Якось мало мовців по стільниковому. В автобусах для водіїв навіть знак заборони розмов по стільниковому висить, і адже дотримують! Ще помітила, що в машинах усе пристебнуті, навіть ті, хто сидить на задніх сидениях.
За цінами на сувеніри: магніти з видами Праги й іншим міст у середньому 100 кс (поменше), 120 (побільше), у Карлових Варах відповідно 80 і 100. Футболки сувенірні 200 кс. Бехеровка: ми купили в супермаркеті Lidl поруч із нашим готелем, ціна 0,5 л 140 кс. У центрі набагато дорожче. Вафлі в Карлових Варах – 35 кс за коробочку 200 гр.
От і все. Спасибі Амиго Турс, гідові Наталі Філатовій, водієві Юрієві, а також туристичної компанії Финист Тривел. А в Прагу хочеться повернутися, але чи навряд захочеться ще раз поїздом.
На прaвах реклaмы:
Цени качество - выбирай THULE - багажник на крышу. Багажники на все Авто. . душевая кабина с ванной купить . гаражные ворота . . vip дизайн интерьера . . Упражнения для позвоночника - врач остеопат. Мануальная терапия - лечение.