Популярні країни для відпочинку
Жадібним до подорожей присвячується
ЧАСТИНА 2
Відправляючись у чергову подорож, ми прагнемо об'їхати, як мінімум чверть Земної кулі. Так і в цьому випадку, зневажаючи доброю радою старого Чуковського Корнія Івановича «...не ходите, діти в Африку гуляти», вирішили ризикнути й відправитися в далеке й дуже небезпечне для життя людини подорож по ПІВДЕННІЙ АФРИЦІ. Заодно перевірити, що ж там такого, у цій страшній АФРИЦІ.
До речі, тому що ми скористалися послугами Британських авіаліній, то вирішили за одне зробити привал в англійській столиці.
Маршрут наш такий: АНГЛІЯ - ПАР - БОТСВАНА - ЗАМБІЯ.
Планів громадье, надій хмари, бажань позамежна безліч.
МАЛО-МАЛО ГЕОГРАФІЇ
Мабуть, опустимо навіть найменші географічні описи «Мрячного Альбіону» і не будемо поминати його всуе.
А от, про ПІВДЕННУ АФРИКУ можна поговорити.
Наша основна подорож почалася в Південно-африканський республіці.
Що ми знали про ПАР до нашої подорожі?
Що, ПАР - це апартеїд і Нельсон (пардон) Мандела. Що ПАР, це самий крайній південь Африки, що граничить із Ботсваною, Намібією, Зімбабве, Мозамбіком, Свазілендом і Лесото. Що ПАР, це два океани, що зустрічаються, Індійський і Атлантичний, це Мис Доброї Надії й пустеля Калахарі. Ще знали, що ПАР, це ріки Жовтогаряча й Лімпопо, це красивейшие міста й мегаполіси, такі як Кейптаун, Йоганнесбург, Дурбан. Чули про те, що в ПАР є чарівне містечко за назвою Германус. Представте, не виходячи з номера, сидячи у вікна, можна любуватися зграями величезних горбатих китів. Вони не просто приходять до берега, вони там живуть, вистрибуючи з води, показують свої величезні хвости, з голосним фирканням випускають фонтани.
І ще, тому що, ми люди морські, знали, що зеленою африканською зимою, самий сприятливий час для занурень у клітках з ВЕЛИКОЮ БІЛОЮ АКУЛОЮ (але про це трохи пізніше). А, поки...
ПРО КЛІМАТИЧНІ УМОВИ
По-перше - субтропіки, в- других - сезон, практично цілий рік, для дайвинга особливо, у третіх, у країні немає чіткого розподілу на пори року, лише іноді нічна температура повітря опускається до нульової оцінки, але вдень однаково досить тепло. А в четвертих, що дуже приємно, різниця в часі всього на 1 годину випереджає Московське, що аж ніяк не маловажно (у зимовий час на два).
ДУЖЕ МАЛО ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ВАЛЮТУ
Національна валюта ПАР - ранд.
1 ранд = 100 центам, 1$ = 7 рандов.
Взагалі, хочеться відзначити, що співвідношення ЦІНИ І ЯКОСТІ в ПАР, приємно дивує.
ПРО БАГАТСТВА
Золото, алмази та інші необхідні в господарстві речі - одна з головних визначних пам'яток Південно-африканський республіки ще з давніх часів.
В 1886 році, якийсь золотошукач по ім'ю Джордж Гаррисон, виявив там досить і досить велику золоту жилу (От повезло мужикові). Пізніше, туди заюшили цілі полчища золотошукачів. Таким чином, невелике селище Йоганнесбург, чарівно перетворився у величезний мегаполіс і головне місто Южно Африканської республіки, донині, що зберіг атмосферу часів золотої лихоманки.
Нині, ПАР посідає п'яте місце у світі по видобутку золота й алмазів.
Треба сказати, що рівень життя в ПАР досить високий, це можна оцінити практично відразу, проїжджаючи по південно-африканський дорогах, заселяючись у готель і вечеряючи в ресторанах з бутилочкой місцевого вина (дуже радимо испробовать місцеве блюдо Mussles і червоне сухе вино PINOTAGE).
І про готелі в ПАР і особливо в Германусе потрібно говорити окремо. По-перше, готелі перебувають уздовж узбережжя Атлантичного океану, і як я вже говорила, не виходячи з номера спостерігати за китами, а в других, навіть 3* готелі можуть дати фору 4* і навіть 5*готелям, інших країн, наприклад Мальти, Англії, Франції. Всі занадто затишно, занадто красиво, занадто неординарно й стилизованно.
НАША ДОБРА РАДА! Збираючись у подорож у Південну Африку, ОБОВ'ЯЗКОВО відвідаєте містечко Германус, царство ситості, добротності й благополуччя. Вражень вистачить на довго!
ДАЛІ,
по доріжці з жовтої цегли ми, у супроводі безстрашних друзів, відправилися в самий центр Африки в ЗАМБІЮ.
Замбія з усіх боків з ким-небудь, так граничить. На півночі із Заїром і Танзанією, на півдні із Зімбабве, на південно-заході з Ботсваною й Намібією, на південно-сході з Мозамбіком, на сході з Малаві. Оточили, демони!
ЗАМБІЯ розташована в глибині материка вдалині від океану. Більша частина ЗАМБІЇ - це високе плато від 1100 до 1400 м. На північному сході піднімаються гори до 2164 м. висотою.
Головна визначна пам'ятка ЗАМБІЇ це, звичайно ВОДОСПАД «ВІКТОРІЯ».
Готель ZAMBEZI SUN, у якому ми зупинилися, перебуває практично на території водоспаду, і ми мали можливість необмежено любуватися, як многосотенние тонни води із приголомшуючим шумом, обрушуються в кам'яну прірву з висоти більше 100 метрів.
ВИ КОЛИ-НЕБУДЬ БАЧИЛИ ЗВІДКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСЕЛКА Й ДЕ ВОНА ЗАКІНЧУЄТЬСЯ?
А, ВИ КОЛИ-НЕБУДЬ ТОРКАЛИ ВЕСЕЛКУ РУКОЮ?
А, я, торкала! Вона м'яка, гладка й дуже тепла. Її напевно щоранку малює невидиме пухленьке янголя із крильцями. Він прилітає, рано ранком, на світанку, коли усе ще сплять, і яскравими фарбами обновляє кольору.
Ви знаєте, але ж Чуковський був прав. В Африці дійсно акули й горили й бегемото-крокодили й інша велика й дрібна живність. Плаваючи на прогулянковому кораблі по ріці Замбезі, враження таке, що вода в ріці фирчит і хлюпотить, через те, що цікаві бегемоти практично оточують судно. Вони висувають свої носи й вуха, а коли на них націлюєш фотокамеру, те відразу ж ховаються в мутній воді й з'являються саме в той момент, коли ти забираєш камеру. Або соромляться, або знущаються, одне із двох.
Майже вся територія ЗАМБІЇ, це тикові ліси й савани з їх численними африканськими мешканцями. Слони, леви, носороги, антилопи й звичайно ж ін. И це тільки частина живності, що живе в саванах ЗАМБІЇ.
Створюється враження, що ЗАМБІЯ, це один великий національний парк-заповідник. На території готелю гуляють зебри абсолютно без догляду, носяться невгамовні мавпи й крадуть у ресторані цукор зі столів, ці гуляють під доглядом чорношкірого дядька з рогаткою (у штатному розкладі - рогаточник). За територією готелю пасуться слони, буйволи й антилопи. І будь-яка водойма завжди обгороджена колючим дротом, з метою безпеки як людей, так і кровожерливих тварин, тому що ні тим, ні іншим довіри немає й від тих і від інших можна чекати всього чого завгодно.
Клімат у ЗАМБІЇ м'який, субтропічний. У саму холодну пору року - температура не опускається нижче +16 градусів. Під час нашого перебування нічна температура була не нижче +17 градусів, а вдень піднімалася до 26-28. Ми загоряли, купалися в басейні, уживали різноманітні охолодні напої й почували, що на відміну від Москви, нарешті-те наступило літо.
Населення ЗАМБІЇ, становить близько 9460700 чоловік, з них 98,7% - африканці й усього 1,1% - європейці. І якщо Ви володієте мовами бемба, лози, лувале, тонга або в найгіршому разі ньянджа, те Ви, у Замбії своя людина.
Національна валюта ЗАМБІЇ - квача.
1$ США = приблизно 1300 квач.
А сама по собі валюта квача, формально ділиться на 100 нгви.
Далі, уважайте самі. Хоча, якщо у Вас проблеми з математикою й під рукою немає калькулятора, можна й не перераховувати, тому що на території ЗАМБІЇ цілком поважаємо старий добрий долар США.
Не розслаблюватися, з метою прогулятися по національному заповіднику ЧОБЕ, тримаємо шлях у БОТСВАНУ
БОТСВАНА, так само, як і ПАР розташована, на півдні Африки.
Граничить із Намібією, Зімбабве й Замбією й не має виходу до моря.
Площа - 600372 км2.
Населення - 1448450 чіл.
БОТСВАНА - це рівнинна країна, південно-західну частину, який, займає пустеля Калахарі.
Визначної пам'ятки БОТСВАНИ, це національні заповідники з живучими в них жирафами, зебрами, антилопами, крокодилами й так званою великою п'ятіркою - слонами, буйволами, гепардами, носорогами й левами.
Так, що, збираючись у БОТСВАНУ, запасайтеся, фото відеоплівкою (а так само картами пам'яті), тому, що, зустріч із різного роду живністю Вам забезпечена.
Прогулянку по національних заповідниках, властиво не можна назвати прогулянкою. Так, як Ви розсідаєтеся по відкритих джипах і в такий спосіб пересуваєтеся парку. Виходити з машин не рекомендується, тому що тварини, що зустрічаються Вам по дорозі, сприймають автомобіль, як єдиний об'єкт. Не бояться, але воліють обійти стороною, особливо хижаки. Руки, ноги, голови й інша дорогі, як пам'ять частини людського тіла, хижі тварини сприймають, як копита, хвости, хоботи та інші філейні частини, придатні для їжі. Тому все це й ще яке, що з машини висувати не рекомендується. Сидіти можна, дивитися можна, навіть фотографувати дозволяється, але тільки не смикаючись, не витикаючись і мовчачи.
За час нашої прогулянки по парку, нам удалося зустріти лева з левицею, що збираються в наслідку стати родителями, жирафів, що спокійно поїдає квіти з кущів, величезні череди бегемотів. Під кінець нашої екскурсії ми лицезрели, як череда носорогів переходило дорогу прямо перед нашою машиною, створюючи реальну аварійну ситуацію. Ціла година ми спостерігали за слонами, які перепливали річку, а на березі валялися в бруді, бігали один за одним, сурмили, поливали самі себе водою з хобота, як з душу.
Жаль, що намагаючись описати побачене, мені, як людині не професійному в написанні різного роду статей, не вдається передати всі так, як було.
ПІДВЕДЕМО ПІДСУМКИ
Так, що ж там такого в цій страшній АФРИЦІ? Від чого ж старий Чуковський, так нелестно відгукнувся про цю країну? І які, властиво причини, по яких ми залишаємо свої теплі будинки, залишаємо малих дитинок, що процвітає бізнес і готові отслюнявить певну кровопотную грошову суму?
А причини, такі:
1.ПІВДЕННА АФРИКА - це ідеальний клімат і кращі місця для відпочинку, розваг, екскурсій і, звичайно ж, ДАЙВИНГА.
2.Це красивейшие місця на планеті.
3.Це відомі винні ферми.
4.Це з дитинства знайомі назви: Мис Доброї Надії, Водоспад Вікторія, ріки Замбезі й Лімпопо.
5.Це савани, пустелі й тропічні болота, тихі ріки й гучні водоспади, засніжені гори й контрастні мегаполіси.
6.Це безмірна любов до всього живого, рогатому й хвостатому, волосатому й зубастому, м'якому й пухнатому, пазуристому й м'ясоїдному.
7.І, нарешті, одна з основних причин, по якій ми готові до багатогодинного перельоту, до оплати за перевагу багажу, що перевищує вартість самої подорожі й прочим надмірностям - це ВОНА - БІЛЬША БІЛА АКУЛА.
Завжди горда й незалежна, із серйозним вираженням «особи», загадковою посмішкою Мони Лізи й досить тонкою й ранимою щиросердечною організацією.
ЧАСТИНА 2.
НЕ ТАК СТРАШНА БІЛА АКУЛА, ЯК НЕЇ МАЛЮЮТЬ
По найдавнішому південно-африканський доданню, коли Більша біла акула первозданно з'явилася миру, вона відразу ж завоювала величезний авторитет, як серед морських мешканців так і (чого гріха таїти) серед нас, человеков розумних.
Віддавна до неї прислухалися, з нею радилися, її поважали, але в той же час побоювалися. А первісні люди, неосвічені й заздрі, чимсь скривдили «білошкіру» дівчину (чим, історія умовчує) і з тих пор, комплекси її не залишають. Характер її став менш ласкавим, більше запальним і непередбаченим.
Можна сказати, що Більша біла, стала свого роду жертвою цивілізації.
Так само, не рідко в неї спостерігаються різного роду депресивні стани й різкі зміни настрою.
У наш час, через крайню чутливість Великої білої акули, фанатів, що прагнуть ближче познайомитися зі своєї кумиршей, саджають у спеціальну клітку, для того, щоб крихта почувала себе затишніше, не одержувала зайвого стресу й не розбудовувала й без того слабку нервову систему.
І якщо Ви раптом помітили, що маля не в гуморі, краще дати їй спокій і дати їй побить однієї.
ХАРЧУВАННЯ Й ЗДОРОВ'Я
Треба сказати, що Більша біла акула не страждає відсутністю апетиту, скоріше навпаки. Вона не аматорка вегетаріанської кухні, рослинну їжу не вважає ласощами, але якщо запропонувати, то навряд чи відмовиться. За те, вона більша аматорка м'ясних і рибних блюд. Віддає більша перевага Японській і Італійській кухні - суши, сашими, карпаччо тощо.
Не в приклад нервовій системі, у Бєлих акул, сильно розвинена система імунна. Вони практично не хворіють і живуть більше 50 років.
Травна система й шлунково-кишковий тракт, працюють безперебійно, незважаючи на те, що вони більші гурманки й дуже люблять поїсти багато й смачно.
Через те, що багато особин піддаються гріху обжерливості, вони найчастіше хворіють булимией. Від невиліковності, який, вони страждають от уже мільйони років.
Примітка: Булимия - надмірний голод, вовчий апетит, спостережуваний при деяких щиросердечних хворобах. Брокгауз.
У Великої білої акули, як і в будь-якої зірки, багато ворогів і заздрісників, завдяки яким, віддавна поширювалися всілякі слухи й плітки про нібито кровожерливість і жорстокість цього по істині смирної істоти. І до неї на століття прилипло неблагозвучне прізвисько «Людожер». Але, у дійсності, уже науково доведено, що напад Бєлих акул на всякого роду живих істот, найчастіше спровоковано неадекватним поводженням самої «жертви». Просто вона не любить, коли неї чешуть за вушком і гладять по спинці, та й взагалі, різного роду фамільярності.
Взяти будь-якого відомого індивідуума, наприклад Пилипа Киркорова. Спробуй пощекотать йому пузико, реакція однозначна. Зірки вони адже такі своєрідні. Так, що пустимо порохом по вітрі дурні вигадки про Велику білу красуню.
Треба відзначити, що, не дивлячись на всі підступи заздрісників, переслідувачів, настирливих фанов і папарацци, Біла акула донині зберігає силу духу, не втрачає радості існування, шанує своє найдавніше походження й тримається всі так само незалежно й сміло.
Ми ще приїдемо до тебе, наш пупсик. Ми любимо тебе й не зробимо тобі боляче, люди-те всі гарні збираються!
Катерина Цвєткова (SCUBA)
На прaвах реклaмы:
доклевеллер . . жби москва и область . . паркетная доска goodwin